UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості гротеску в повістях м. хвильового “Санаторійна зона” та “Сентиментальна історія” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15211
Скачало611
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

до парадоксу в логіці. На перший

погляд видається дотепним і смішним, та у ньому сховані великі

можливості” [8, 121].

 

Відомо, що гротеск народився на святі, на волелюдному майдані, на

карнавалі. Під час карнавалу можна жити лише за його законами. Карнавал

має всесвітній характер, це особливий стан, до якого причетні всі. Так

само, якщо в художньому тексті є гротеск, то він не стосується якогось

одного персонажа чи сцени – усе зображення неодмінно забарвлюється у

гротескні тони.

 

М.Бахтін вирізняє два основні типи гротеску – ренесансний і романтичний

(М. де Сервантес та М.Хвильовий) [3, 45]. Якщо ренесансний – це

“святкове божевілля”, веселе радісне звільнення від повсякденних

обов’язків, то романтичний – має “відтінок трагічної індивідуальної

від’єднаності”. Романтичний гротеск – це ніби карнавал, що переживається

на самоті. Якщо ренесансний гротеск веселий, то романтичний страшний

(дивакуватість і незграбність Сервантесового Дон Кіхота, ситуації, в які

він попадає, викликають у читача сміх, а герої М.Хвильового – лише

почуття розгубленості, занепокоєння і остраху); якщо ренесансний

відображає підкорення світу, що перетворюється у “смішне страховисько”,

романтичний – намагання людини вижити в цьому чужому, безглуздому і

ворожому людині середовищі.

 

У сучасному літературознавстві відзначають такі основні риси

ренесансного і романтичного гротеску :

 

1. Зниження, тобто “переведення всього високого, духовного у

матеріально-тілесний план”.

 

2. Відношення до часу, становлення. Світ далекий від завершеності і

перебуває у стані постійних змін, розвитку.

 

3. Вираження цієї незавершеності – амбівалентність, подвійність. Все має

зворотній бік. Два полюси об’єднуються в одному персонажі, предметі,

явищі, але у романтичному гротеску така двозначність майже відсутня.

 

4. Мотив маски. Якщо у ренесансному гротеску маска – це один із засобів

святкового перевтілення, то “у романтичному гротеску маска збіднюється й

отримує ряд нових значень, чужих її природі – маска щось приховує,

обманює” [3, 48].

 

Твори М.Хвильового завжди приваблювали читача не лише тематичною

злободенністю, а й стильовою самобутністю. Автор був надто прозорливим

митцем, щоб закривати очі на драматичну невідповідність між ідеалом та

його реальним утіленням. Основним композиційним принципом його повістей

є бінарне протиставлення сцен реальних і вимріяних. Гротеск, який

М.Хвильовий використовує для здійснення творчого задуму, допомагає

читачеві розкрити приховані автором мотиви, натяки, по-новому осягнути

суть персонажа, зрозуміти задум письменника і створити навколо нього

нову реальність, зумовлену власним досвідом і ставленням до навколишньої

дійсності. Показовими у цьому аспекті є повісті М.Хвильового

“Санаторійна зона” та ”Сентиментальна історія”.

 

У “Санаторійній зоні“ автор за допомогою засобів гротеску показує

читачеві галерею зайвих людей, учорашніх палких борців за нове життя, в

якому їм тепер немає місця. Санаторійна зона – це своєрідна сцена, на

якій автор розігрує утопічно-фантастичний спектакль. Події повісті мають

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ