UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості гротеску в повістях м. хвильового “Санаторійна зона” та “Сентиментальна історія” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15197
Скачало611
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ичний спектакль. Події повісті мають

специфічні межі. Це зона без колючого дроту і навіть без паркану, та

вийти за її межі герої не можуть, бо тюрма наче поселилася в їх душах.

 

Персонажі “Сентиментальної історії” схожі на героїв якоїсь п’єси.

Повість може бути прочитана як життєпис втраченого покоління. Важливим у

художній концепції повісті є й розвінчування фальшивої романтики, яка

заступає собою традиційні етичні цінності. Дещо ідеалізована героїня,

чиста і наївна Б’янка, щиро захоплена революційними перетвореннями,

намагається протиставити свій романтизм правді життя. Катастрофічна

розбіжність між ідеалами й “новою дичавиною“, “наманікюреним віком” –

джерело трагедії як для кращих представників молодого покоління, так і

для недавніх учасників революційних подій. Вони усвідомлюють свою

приреченість, але змінити нічого не можуть.

 

Аналізуючи повісті М.Хвильового, ми можемо легко простежити усі вище

зазначені риси гротеску, уміло використані автором.

 

Розпочати можна з вище згадуваних “знижень”. “Зниження” у “Санаторійній

зоні” зазнають усі, хто у пошуках ідеалу відірвався від земної

реальності. Перед Хлонею, який вважав, що наша епоха – доба

сентименталізму і “писав по закутках (теж зниження) поетичні новели”,

постає миршавий дідок, який кидає йому в лице: “Тантименталізм – от що

!”. А перед величезним волохатим Анархом (“анарх без “іст” іще

волохатіш, мов Махно...” [10, 379] – така собі “безперечно красива

женщина Майя”, яка глузливо називала його Савонаролою (про Савонаролу

мова далі). “Зниження” завершує миршавий дідок, який із Савонароли

зробив “Тавонаролу”. Та одного осіннього дня “зниження” зазнає і сама

Майя, коли на її столі з’явився напис: “Мяйя є ... (нецензурне слово) з

Анархом”. Її ідеї про те, “що взагалі ніякого кохання немає, а єсть

тільки потяг до коітуса” [10, 405], виявилися зведеними до пошлості.

 

Піддається “зниженню” і сестра Катря. Вона багато розмірковує над

питанням “про день, який буде через п’ятсот літ”, вивчає філософію

Маркса, Гегеля, Шпенглера, Бергсона, але, все ж таки , єдине, що в неї

залишилося після від’їзду, - “подертий черевик, який лежав біля корзини

[...]. На нім вже зацвів зелений хихлатий морошок”[10, 472]. Цей черевик

символізує і падіння на землю її мрії поїхати до Сибіру.

 

“Зниженою” є і та “прекрасна даль”, мрією про яку живуть герої. Даль –

це не що інше, як крик санаторійного дурня.

 

Завершується “зниження” образом оповідачки – нервової хворої. Це

“зниження” страшне всім, бо фактично, веде кожного до загибелі. Хоч на

сторінках повісті це трапилось тільки з Хлонею і Анархом, але не важко

“вирахувати” і наступні кандидатури. Не знаходять собі застосування не

лише ті, хто, як Анарх, пережив світоглядну кризу та зневірився у своїх

ідеалах, а й зовсім юні, як молодий поет Хлоня чи медсестра Катря, що

тільки вступають у життя.

 

“Зниження” зазнають і герої “Сентиментальної історії”. Діловод Кук –

“пристаркуватий і аморальний холостяк”[10, 493]; сіроока журналістка

(вона навіть не має імені), яка постійно шокує читача своєю поведінкою:

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ