UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості гротеску в повістях м. хвильового “Санаторійна зона” та “Сентиментальна історія” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15212
Скачало611
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ротесту людини, яка не може

реалізувати себе, пристосуватися до епохи. Королем, правда, вiн стає на

одну мить тоді, коли (Хлоня) “...моя епоха, як прекрасна незнайомка,

вискочила, вхопила мене в обiйми, затуманила мiй мозок i раптом зникла”

[10, 455]. Король i блазень фiгури нерозлучнi, тому – то Анарх з Хлонею

тепер майже не розлучаються.

 

У “Сентиментальнiй iсторii” справжнiм блазнем постає перед нами діловод

Кук: він “...так грав олив’яними очима й так по-пiжонськи помахував

хлистиком, що я (Б’янка) ледве втрималася щоб не зареготати” [10, 510].

Але саме він стає королем, коли Б’янка вiддається йому, сподіваючись

примирити свої ідеали з реальною дійсністю. Художник Чаргар, навпаки, з

короля перетворюється на блазня. До розвінчання його призводить

неспроможність визначити своє життя. Його вистачає лише на ганебний

флiрт iз змiжньою жiнкою, бо це не вимагає ніякої відповідальності.

 

Наступна і дуже яскрава маска – мандрівний самотній лицар Дон Квiзадо

(так називали у спiлцi ВАПЛIТЕ Дон Кiхота). У повiстi “Сентиментальна

історія” уособленням славетного лицаря є Б’янка. “Ах ти мiй нещасненький

Дон Квiзадо! – знову я думала про себе” [10, 509]. Створюючи образ

Б’янки, Хвильовий подарував їй власне прізвисько, адже, як відомо, він

сам любив підписуватися у листах і памфлетах ім’ям “Дон Квізадо”.

Проводячи паралель з цим літературним персонажем, Б’янка тим самим

висловлює марність своїх ілюзій, своєї боротьби. Відчуття власної

безсилості викликають у героїні рефлексії у бароковому стилі. Вона у

гордій самоті протиставляє себе своєму вікові і, як і Дон Кіхот

Сервантеса, виявляється осміяною, обманутою у своїх найкращих

сподіваннях. Вона намагається поєднати непоєднуване, перебороти епоху.

 

Подібно до всесвітньовідомого героя, який, уявивши себе мандрівним

лицарем, вирушає на пошуки пригод, Б’янка за покликом неясного

передчуття відправляється за тим невідомим, що ховає в собі “незнана,

таємна даль”. Героїня інтуїтивно пов’язує даль із зустріччю з “якимсь

великим чоловіком” і вірить, що тоді станеться диво. Власне, Чаргара

вона розглядає не як об’єкт свого кохання, а як свого чарівного

лицаря-рятівника.

 

У “Санаторiйнiй зоні” уособленням образу славетного лицаря є сестра

Катря. “Анарх подивився на неї i згадав вікно, в якому до глухої ночі

він часто спостерігав цю дівчину в стосах книжок. I в цей момент вiн

вiдчув якусь спорідненість з нею i добре знаючи собі ціну він подумав з

любов’ю: “Дон Квiзадо” [10, 398]. Її просиджування ночей над книжками –

не просто навчання, пошуки вiдповiдi, це – поєдинок зi стiною “сiрого

санаторiйного будня”, боротьба з вітряками. Та вона бачить, що

вiдiрвалася від землі, тому перемогти їй неможливо. Свого часу Брегсон

писав: “Дон Кіхот не просто падає, а падає задивившись на зорі…” [2, 6].

Так ці полонені примарами уми, екзальтованi натури, ці, безумці, що

дивно розмiрковують, примушують нас смiятися, приводячи у рух такий

самий механізм, що й людина, яка посковзнулася на вулиці... I вони – теж

палаючi мандрiвники, вони спiшать у погоні за ідеалом i спотикаються об

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ