UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатріархальні та модерні опозиції п’єси Івана Дніпровського «Любов і дим» (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5721
Скачало387
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

А тєпер по вокзалам,

 

Как горобчікі[4, 41].

 

Тема драми – відбудова заводу і перешкоди цьому процесу, відповідно

персонажі означені як будівничі та руйнівники. Твір побудовано на

змалюванні двох протиборчих таборів, на чолі яких стоять активні

жінки-антагоністки. Драма, яка розгортається протягом трьох дій,

четверта – епілог, не має єдності: дія розірвана показом ряду епізодів.

Головна сюжетна лінія – історія відбудови зруйнованого в період

військових лихоліть заводу, розпочинається прологом – екскурсом в минуле

– оповіддю персонажів про події громадянської.

 

Експозицію драми становить рішення заводчан своїми силами розпочати

відбудову заводу. Зав’язка – у боротьбу з робітниками вступає голод. У

розвитку дії проговорюється, як і в експозиції, можливість сторонньої

допомоги, її противник – голова завкому, пропагує самостійну працю.

Кульмінація – голодні, знеможені заводчани, переконавшись у

безперспективності власними силами завершити ремонт, вирішують

звернутися за допомогою до В.І.Леніна, яку від нього і отримують, про що

дізнаємося в розв’язці. Епілог п’єси формує цілий ряд перипетій:

допомогу забирають – повертають, попереджують спробу отруєння інженера і

підриву заводу; вбивства, самогубства, навернення нагромаджені у цій

сцені. Фінал: “Гігант рушив”[4, 114].

 

Отже, якщо саме так аналізувати “Любов і дим”, то звучання його ідеї:

без допомоги В.І.Леніна (розуміється: старшого брата) українські

робітники, незважаючи на зусилля, ними прикладені, малоспроможні. Чи це

мав на увазі автор – член організації Вапліте? Адже в цей період –

період закорінення національного відродження, зміцнювалися, породжені

епохою національно-визвольних змагань, ідеї державності, культурної

ідентичності, чому сприяла політика українізації (1923-1933), яка

уможливила широку культурно-національну працю. “Хоч національний вибух

не завершився такими формами, як цього бажав собі український народ,

збуджені тим зривом стихійні сили діяли і росли далі в усіх ділянках

життя теж і комунізованої України ” [1, 175].

 

Це був період становлення нового соціально-економічного устрою, який

обумовив формування нових морально-ціннісних орієнтирів, нового способу

буття, нової людини, період, який можна охарактеризувати словами

Ж.Дерріди: маргінальне стає центральним. У творі Дніпровського це

простежується у таких опозиціях: селянська і урбаністична тематика;

особа і колектив; інтелігенція і народ; лідер і маса; чоловік і жінка;

Москва і Харків та інші. Сама назва твору містить опозиційну пару

особисте-громадське, як вказує Л.Ставицька: “Для ідіостилю

І.Дніпровського показові лейтмотивні слова-символи, винесені у заголовок

п’єси ”, письменник “асоціативно поєднує різнопланові ідеї та емоції”

[16 ,42].

 

Українці, як свідчить один із перших дослідників ментальності нашого

народу, за особливостями народного характеру близькі до поляків надають

перевагу особистій свободі, росіяни – колективізму, [7, с.68].

Індивідуалістичне наставляння українця виразно виявляється в його

розумінні суспільного ладу або принципу спільноти в громадянському

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ