UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатріархальні та модерні опозиції п’єси Івана Дніпровського «Любов і дим» (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5714
Скачало387
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

го ладу або принципу спільноти в громадянському

житті. Українець не приймає “всі форми співжиття, передумовою яких є

сувора дисципліна й повне підпорядкування волі вищого” [10, 299]. У

різні організації, наприклад, громади, пізніше – кооператви, українці

об’єднувалися добровільно. А культура робітничого класу ґрунтована на

ідеї колективізму, згідно якою індивідуальне життя має

підпорядковуватися громадському. Підпорядкування особистих інтересів

громадському служінню справі проголошується у п’єсі Дніпровського.

Опозиційна пара особисте-громадське визначає у творі інші опозиційні

ряди, зокрема, аграрне – промислове.

 

Проблема села і міста визначається тим, що соціальну структуру

суспільства обумовлює спосіб виробництва. Традиційний аграрний сектор

визначив Україну як “селянський океан!”[4, с.84]. Та в революційну епоху

ХХ століття виникло усвідомлення того, що для поборення відсталості

країни необхідно змінити устояне впродовж віків аграрне виробництво

промисловим:“Робітникам командувать! Бо села вже скоро не буде! Одійде в

непамять! І всю Україну в бетон, в залізо вдягнемо! ”[4, 84].

 

Адже, як зауважував А.Юриняк: “З позицій села української держави не

збудуєш і з колоніального стану не вирвешся” [22, 107]. Доба

індустріалізації, розвитку техніки впливала і на мистецьке життя, так в

українській літературі, традиційно зосередженій на селянській тематиці,

домінантними виступають урбаністичні мотиви. Місто стало сприйматися як

осередок передового, село ж вважалося безперспективним, відсталим:

“Навколо вас – селянський океан! А ви хочете – купка робітників! І

мільйони селян! Робітникам командувать!”[4, 84].

 

Як стверджує С.Гординський, новий українець: “в нових індустріальних

ритмах побачив в Україні не тільки трагедію – загин села, а й зумів

опанувати здобутки нової техніки, а то опанують їх інші, а ми залишимося

на своїх “родючих полях – кузні героїв на милицях” [2, 173].

 

Міська цивілізація асоціювалася з ідеєю будівництва і, одночасно, з

ідеєю відчуження, аморальності. Міліарна ідеологія, породжена військовим

лихоліттям, запанувавши в Країні Рад, стверджувала право особи та класу

пролетаріїв на насильницьке перетворення світу з метою його

вдосконалення. У своїй поведінці вони керувалися тезою: мета оправдовує

засоби, що зробило можливими насильницькі методи боротьби, терор.

 

У драмі Дніпровського вказується на насильство, яке чинили білі: помстою

за зруйнований завод була страта 50 жінок-заложниць. Та, як свідчать

історики, не менш безжалісними були і червоні: “у селах розстрілювали

попросту через третього” [8, 124]. Протестуючи проти інституту

заложників, анархіст П.Кропоткін звертався до В.Леніна: “Невже не

знайшлося серед Вас нікого, щоб нагадати, що такі заходи – це повернення

до найгіршого періоду середньовіччя і релігійних війн, вони негідні

людей, котрі взялися створювати майбутнє суспільство на комуністичних

основах... Невже ніхто із Вас не вдумався у те, що таке заложник” [8,

33].

 

Насильницька політика здійснювалася і через інститут чека – проект про

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ