UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатріархальні та модерні опозиції п’єси Івана Дніпровського «Любов і дим» (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5716
Скачало387
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а – проект про

її створення Ф.Дзержинський підготував 7.12.17 року. Діяльність цієї

організації наскільки турбувала Дніпровського, що в одній із сцен

головна героїня (дівчина, донька, сестра, кохана, голова завкому,

чекістка) ідентифікується виключно у іпостасі чекістки, про що заявлено

аж 7 разів: “чекістка проклята”[4, 74], “підстрижена чекістка”[4, 73],

“гадина, вона там коноводить”[4, 73], “підстрига”[4, 74], “стрижена

чекістка”[4, 74], “Шурка, що вбиває робочих”[4, 75], “чекістка”[4, 74].

Пройшовши війну, засвоївши чоловічі стандарти поведінки, перейнявши

чоловічі ролі, жінка-чекістка користується необмеженими правами й

повноваженнями: “ од неї люди плачуть”[4, 59], “це та, що наших

мучила”[4, 108], “скільки наших в могилу зарила”[4, 108], “скільки наших

в гроб загнала”[4, 109], “ христопродавка”[4, 109], яка в уяві міщан

“кишками обмотує хрести!”[4, 55].

 

Отже, нова історична епоха викликала зміну гендерних ролей, “коли міфема

“хазяїна”, “господаря”, “владаря” ( зі сталими ознаками – сила волі,

схильність до авторитаризму, активність, стихійність) вже належать не

обовязково лише до чоловічого, а й до жіночого світу” [17, 77]. Історія

свідчить, що в Центральній Раді, обраній у квітні 1917 року, із 115

депутатів було 11 жінок. Український уряд , як пізніше і радянський,

зрівняв у правах жінку і чоловіка.

 

У драмі українського письменника виведено різні жіночі типи:

емансипована, фатальна, рабиня та інші. Емансиповану жінку породили

економічні фактори та технічний розвиток суспільства: у кінці ХІХ

століття спостерігалася тенденція до кількісного зростання серед

робітників жіноцтва, яке, прагнучи до економічної самостійності,

поповнювало лави робітництва. Жінка вийшла із дому, де вона перебувала

століттями, і прилучилася до суспільної праці. Участь жінки у боях

громадянської війни обумовила мілітаризацію її поведінки. Війна порушила

усталений спосіб буття: робітники вбили власника заводу і, залишивши

працю, поповнили лави повстанців; змінила людські стосунки: гармонію між

батьками та дітьми, між закоханими; деформувала моральну сферу,

породивши вседозволеність, агресивність. Про це йдеться у своєрідному

пролозі драми Дніпровського:

 

“Знялись усім гніздом! Усім заводом!/.../ Билися як тігри! Всю Україну

зміряли ногами. Узнали Україну! /.../ Я здобула [підкреслення наше –

В.Ш.] махновського коня! ”[4, 50]. Одинадцять місяців ходили з

Дніпровським полком! Коло Знамянки! Коло Білої Церкви! Коло Умані! В

Полтаві! Повернулися до Перекопа! Скинули в море! ”[4, 87].

 

Насилля, яке застосовували до людини і до якого вдавалася людина,

руйнувало статеві розбіжності: жінки засвоїли авторитарну чоловічу

модель поведінки. На прикладі образу Шури розкривається традиційна для

української літератури тема жінки-покритки (її сучасниця – Параска Жучок

із “Кота в чоботах” М.Хвильового, у подальшій долі жінок теж багато

спільного). Поведінка зганьбленої жінки виявляє не пасивну жертву, (яку

малювали автори ХІХ століття), а месницю.

 

h

 

h

 

h

 

h

 

h

 

h

 

h

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ