UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва“Калейдоскоп днів із віддзеркаленням днів минувших!” у творі В.Дрозда “Бог, люди і я” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2793
Скачало427
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

турних явищ для

розуміння мистецького процесу. По-третє, щоденник цікавий з погляду

самохарактеристики автора, репрезентації його естетичних поглядів, ідей,

оцінок власної творчості тощо [7, 16]. Розгляд втілення цих аспектів у

щоденниках із коментарями В.Дрозда “Бог, люди і я” і становить мету

даної статті. Мемуарні твори В.Дрозда достатньо не досліджені. Аналіз

щоденників із авторськими коментарями доповнить цілісну картину

сприйняття доробку письменника-шістдесятника й літературного процесу ХХ

століття, окреслить нові грані у вивченні творчості прозаїка.

 

Появу своїх щоденникових записів В.Дрозд пояснює вірою в майбутнє

наступне покоління, з якого прийдуть настирливі шукачі істин, “як шукали

їх ми, так звані – шістдесятники, тоді і мої ледь помітні сліди на

снігу, якщо той сніг не встигне розтанути, чи на росяній траві, якщо

трава не встигне висохнути, стануть їм у пригоді, як ставали в пригоді

мені, сільському хлопчикові, сліди попередників, спраглих істини,

шукачів духовних скарбів” [2, 94], але зазначає, що вів їх нерегулярно,

періодично, ніби щось “находило на мене”. Через це вони й не розташовані

“по поличках днів і років” в хронологічній послідовності. Автор

характеризує їх як калейдоскопічний варіант: “Своєрідний калейдоскоп

днів – я так полюбляв калейдоскопи у дитинстві, і багато разів

майстрував їх із кольоровими скельцями усередині!” [4, 96]. Тому й

асоціюються вони не з фіксуванням подій на згадку, а трактуються “як

прозір у власну душу. І спроба бути гранично щирим перед собою. Зала –

порожня, тут я на самоті із самим собою” [4, 97].

 

У щоденниках В.Дрозда наявні роздуми про стан суспільства і держави, їх

вплив на особистість. Ліквідація Олишівського району наприкінці 50-х

років відбувалася, коли письменнику було за двадцять і він працював в

редакції районної газети. Для чиновників ця ситуація була “щось на

зразок кінця імперії, кінця світу, кінця цивілізації”. Прозаїк констатує

виявлення найгірших чиновницьких рис в цей період: пияцтво, крадіжки

майна, навіть викопування дерев у редакційному дворі, доноси начальству

раніше прихованої інформації, яку тримали “у своїх, затягнених у френчі

ще сталінських часів, чиновницьких душах десятиліттями”. Розпад

чиновницького світу, на думку письменника, виявився своєрідною

репетицією майбутніх катаклізмів на широкій історичній арені. У сучасних

коментарях автор зауважує, що в ті часи інтуїтивно відчував, що режим,

при якому він жив, “буде зметений історією, розпадеться, як картковий

будиночок”. Шлях письменника далі – в редакцію обласної комсомольської

газети в Чернігові. Він згадує, що в 60-х рр. багато його одноліток, які

мали літературний талант, працювали в штатах редакцій газет, що

прискорювало їх політичний, інформаційний розвиток. З іншого боку, преса

обслуговувала партійну систему, а отже, молодь в умовах цензури та

ідеологічного тиску цинічно ставилася до слова, використовуючи його “як

дешевий будівельний матеріал”. Такий цинізм письменник досить влучно

порівнює з іржею, що приживалася “у творчій душі на усе життя” [2, 104].

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ