UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтерпретація ідей англійського Просвітництва російськими митцями ХVIII–ХIХ ст. (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5676
Скачало402
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ького агностицизму, хоча на

практиці захищав буржуазний „здоровий глузд”.

 

Він розробляв на началах оригінальної скептичної філософії концепцію

людини, яку уявляв діяльною, розумною, суспільною істотою. Вже у вступі

до „Трактату про людську природу” (1738–1740) Д. Юм проголошував

відносність усякого знання, оскільки в кожній окремій галузі науки існує

багато суперечностей і різних поглядів. Знаходячи факти, що свідчили про

недосконалість розуму, філософ робить висновок, що „найживіша думка все

ж поступається перед найслабкішим відчуттям” [10, 2, 33]. Митець заміняє

просвітницький культ розуму на культ почуттів, які відіграють виняткову

роль у пізнанні світу і керують, іноді всупереч розуму, моральною

природою людини. Філософська інтерпретація Д. Юмом етичних проблем

стимулює інтерес науки до емоційно-чуттєвого змісту психіки людини. В

нових історичних умовах Д. Юм звертається до теорії природної людини,

розробленої Д. Локком і А. Шефтсбері.

 

У власній моделі теорії пізнання шотландський філософ основною одиницею

обрав „враження”, уявляючи дійсність потоком „вражень”. Д. Юм першим

серйозно дослідив явище і поняття причинності, назвавши вірою

усвідомлення реального характеру причинних зв’язків, які, на його

погляд, не можна пізнати. В етиці скептик Д. Юм розвивав теорію

утилітаризму, де в практичній корисності полягав критерій істинності

вражень, мірило моральних вчинків людей, внутрішньою спонукальною силою

яких вважався егоїстичний інтерес.

 

У нарисі „Про норму смаку” (1739–1745) Д. Юм дійшов висновку, що істинні

судження про мистецтво, красу можливі за умови віднаходження загальної

норми смаку, яка дасть змогу примирити різні почуття людей або знайти

критерій щодо схвалення одного почуття і засудження іншого. Прекрасне та

потворне для Д. Юма не мають об’єктивних основ і знаходяться в розумі.

 

В ієрархії цінностей філософ насамперед виділяв проблему свободи, яку

поєднував із власністю, подібно до своїх попередників Д. Локка і А.

Шефтсбері. Основу процвітання суспільства Д. Юм вбачав у існуванні

приватної власності та справедливості, для яких не потрібна соціальна

рівність. Він заперечував традиційну релігію як основу моралі,

полемізував із офіційною церквою.

 

Двом етапам розвитку емпіризму і відповідно двом етапам англійського

Просвітництва відповідають два етапи розвитку англійського

просвітницького роману: традиційний і синтезований, роман у романі.

Філософською основою традиційного англійського роману був

матеріалістичний емпіризм. Типові назви романів цього періоду містили

слова „історія”, „життя”, „подорож”, „пригода”.

 

В. Маєвська зазначає поділ традиційних романів на дві групи: „...за

способом введення і естетичною настановою” [6, 35]. До першої групи

зараховують романи Д. Дефо і С. Річардсона, для яких характерне

„маскування літературної форми” через використання прийому

документальності (у формі оповіді від особи умовного оповідача, яка

запозичена у шахрайському романі, – романи Д. Дефо і в епістолярній

формі – романи С. Річардсона), а до другої – Г. Філдінга, який

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ