UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖінка-мрія і реальність (крізь призму „ликериного циклу”) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2239
Скачало150
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Жінка-мрія і реальність (крізь призму „ликериного циклу”)

 

 

Інтимна лірика – чи не найпитоміше поле і для непольових досліджень з

українського джендеру.

 

Одним із найхарактерніших для інтимної лірики поетів-романтиків є мотив

недосяжності ідеалу. Культивується естетика страждань, душевних ран,

світлого суму, нездійсненних сподівань. Відчуваючи й звичайні, емпіричні

вияви краси, романтики все ж віддають перевагу безсмертним душевним

поривам, що підносять до сфер універсуму. Пафос їх інтимної лірики – у

невтомних пошуках спорідненої душі, “загубленої пари”, з якою можна

з’єднатись у відчутті вічної сили прекрасного. Цьому піднесеному ладові

душі протистоїть реальне життя, що породжує драматичні й трагічні

колізії, – і то не лише в ліриці, а й у тому ж таки реальному житті. Так

з’являються передумови для переходу на реалістичні принципи світобачення

й моделювання художнього світу. А все ж у ліриці романтик лишається

вірним своїм піднесеним ідеалам. Яскравий приклад – інтимна лірика

Т.Шевченка, зокрема так званий Ликерин цикл віршів.

 

Реальні драматичні колізії, внаслідок яких з’явився цикл, в основному

відомі, однак варто стисло нагадати і їх, оскільки інтерпретація в

багатьох випадках видається спірною. Ликера Полусмак (а не Полусмакова,

як було переінакшено; в заміжжі – Яковлєва, 1840–1917) – кріпачка

батьків Шевченкового знайомого Миколи Макарова, сирота, вивезена

наприкінці 1859 року з Полтавщини до Петербурга. Про деталі їх

знайомства та розцурання з Шевченком написано вже чимало. Щоправда,

дослідники спиралися переважно на спогади представників того самого

оточення, яке відіграло не вельми порядну роль у цій прикрій історії.

Спогади ж самої Ликери, записані свого часу Костем Широцьким, не бралися

й досі до уваги та не передруковувались як нібито тенденційні. Це більш

ніж дивно, оскільки, наприклад, для свідчень М.Карташевської та інших

учасників драми, попри їх відверту ворожість, тенденційність і

пліткарство, що констатують і самі упорядники „Спогадів про Шевченка”,

все-таки знайшлося місце – і то нормально, бо там є деякі важливі

відомості.

 

Ю.Івакін визнавав: „Звичайно, певну (хоч і не головну) роль у цьому

розриві зіграли Карташевські, В.М.Білозерський, О.М.Білозерська-Куліш,

М.Я.Макаров, Н.М.Забіла, які активно протидіяли шлюбу Шевченка з

Ликерою. Дехто з них (як, наприклад, М.С.Карташевська) вороже ставився

до поета, дехто не міг змиритися з тим, що його нареченою стала проста

покоївка. Та було б спрощенням пояснювати протидію всіх згаданих осіб

наміру поета одружитися з Л.Полусмаковою [Полусмак. – А.Т.] тільки

класовою упередженістю” [2, 290]. Двадцять років тому, 1983-го, то були

слушні корективи. Однак тепер станової упередженості уже й зовсім не

беруть до уваги. А тим часом ніби забувається й те, що кріпацтво було

скасоване в рік смерті Шевченка, але він того так і не діждався, від

чого ще більше страждав.

 

Може, тенденційними слід вважати отакі фрагменти:

 

„Брешуть, що він пив дуже горілку. Так мені аж досадно, що брешуть і

ніщо так не досадно” [8, 285];

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ