UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації діалектної лексики української мови (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3044
Скачало193
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації діалектної

лексики української мови

 

Мотивованість мовного знака як складник способу номінації постійно

перебуває у полі зору лінгвістів. Мотивацію (за О.І. Бліновою) розуміємо

як зв’язок між словами, що виявляє їх мотивованість, яка, у свою чергу,

визначається як структурно-семантична властивість слова, що дозволяє

усвідомити зумовленість зв’язку значення (семеми) і звукової оболонки

слова (лексеми) на основі співвіднесеності слова з мовною та позамовною

дійсністю [3, 186].

 

Вивченню мотиваційних процесів присвячено праці А.Д. Аділової,

А.Г. Антипова, Р.О. Бачкура, О.І. Блінової, М.М. Гінатуліна,

М.Д. Голєва, П.Ю. Гриценка, М. Докуліла, Т.Л. Канделакі, П.А. Катишева,

Т.Р. Кияка, В.К. Павела, О.О. Селіванової, С.М. Толстой, В.А. Топіхи,

І.С. Улуханова, О.Є. Хазімулліної та ін. Основними проблемами є

типологія і функціонування мотиваційних ознак, детермінованість вибору

мотиваційної ознаки, типологія мотиваційних відношень, зв’язок мотивації

з категоріями словотвору, взаємозв’язок внутрішньої форми і

мотивованості, виявлення мотиваційних зв’язків лексики різних тематичних

груп та функціональних сфер.

 

У межах пропонованого дослідження сконцентруємо увагу на проблемі

зумовленості вибору мотиваційної ознакі у процесі номінації діалектної

лексики української мови. На діалектному матеріалі виконано роботи

О.І. Блінової, В.Г. Наумова, Н.Г. Нестерової, В.К. Павела,

А.Н. Ростової, О.М. Топорової та ін. В україністиці проблеми мотивації

розглядаються у працях Г.Л. Аркушина, П.Ю. Гриценка, Г.І. Гримашевич,

М.В. Поістогової, Л.Д. Фроляк, А.М. Шамоти, Т.В. Щербини,

Т.О. Ястремської та ін., у яких висвітлено певні аспекти мотивації

діалектних лексем окремих тематичних груп. Існує також значна кількість

діалектних словників української та інших слов’янських мов. Отож,

матеріалом для нашої розвідки послужили додатки до дисертацій, словники

та самостійно зібраний говірковий матеріал.

 

У сучасній лінгвістиці мотивованими прийнято вважати слова (значення

слів) залежно від збереженості внутрішньої форми слова [10, 337].

Внутрішня форма – це невербальне утворення, що визначається тією

ознакою, яка обирається як розрізнювальна і кладеться в основу

найменування [6, 346]. У процесі створення номінативної одиниці людина

виділяє з великої кількості ознак певного предмета, вибирає тільки

яку-небудь одну, яка здається йому характерною та має у певній мові

назву, і використовує її для найменування нового предмета [17, 160]. Ця

ознака і є мотиваційною, вона вербально експлікує внутрішню форму слова.

Як зазначав Ф.І. Буслаєв: “Один і той самий предмет наділений різними

властивостями, і кожна мова називає його за якою-небудь однією

властивістю. Напр., лисиця – червона, волохата, хижа, хитра; німецькою

слово лисиця означає червоний (тобто звір), санскритською – lomaca,

lopacaka – волохатий, порівн.. грецьке ??????; латинське vulpes (одного

кореня з нім. wolf; гот. vilvan – грабувати) означає грабіжника, хижака,

французькою у давнину також volps; нинішнє le renard перейшло у загальну

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ