UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДві моделі жіночої емансипації (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4131
Скачало176
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Дві моделі жіночої емансипації

 

Емансипація жінки в європейській культурі відбувається, власне, протягом

XIX століття. Однак у різних регіонах континенту цей процес протікає

по-різному. У Західній Європі ідеї емансипації знаходять благодатний

ґрунт в англійській культурі середини та другої половини XIX віку.

Творча діяльність та особистість Жорж Санд спонукала до активізації

жіночого фактора у Франції. Трохи пізніше цей процес поширюється в

німецькомовних країнах Центральної Європи. Саме протягом 1880-1890-х

років жіноче питання є одним із найактуальніших в Австро-Угорщині: його

обговорюють у пресі та культурно-освітніх осередках. Хвиля жіночого руху

доходить до Галичини, де вперше виникає український феміністичний

гурток.

 

Безумовно, жіноча емансипація стає чинником, котрий радикально змінює

систему суспільних відносин. Можна без перебільшення назвати його

революційним, з огляду на той ефект, який жіноча емансипація викликала у

наступному двадцятому столітті. Вірджинія Вулф, відзначаючи виняткову

вагу жіночого руху в історії нової цивілізації, вважала початковим

пунктом кінець XVIII століття. На її думку, саме тоді вперше прозвучав

властивий голос жінки у культурі [2, 62].

 

Проте у другій половині XIX віку акценти змінюються: замість

економічного визволення жінки середнього класу ставляться на порядок

денний проблеми соціально-звичаєвої дискримінації та психології статі.

Частково збігаючись із гаслами раннього модернізму, вони породжують

цікаву течію модерністичної, культури, в центрі якої опиняються

специфічно жіночі теми та ментальнісні характеристики.

 

В українській ситуації розвиток ідей жіночої емансипації відбувається за

своєрідною схемою. Це викликане історичними та регіональними

обставинами. Україна сприймає ідеї емансипації дещо запізнено.

Сповільнений економічний розвиток, а слідом за ним і освітньо-культурний

в умовах царської Росії, можуть служити поясненням цього запізнення.

Середні верстви суспільства, які на Заході стають головним чинником

культурного розвитку, у Російській імперії складаються з великими

труднощами та суперечностями, а до активного голосу в соціумі вони

доходять лише на межі XIX та XX століть.

 

Україна засвідчує два шляхи проникнення емансипації та, відповідно, два

її варіанти. Протягом 1880-1890-х років "жіноча ідея" захопила частину

поступової української інтелігенції в Галичині, тобто в Австро-Угорській

імперії. У цій державі більше важили правові засади жіночого руху та

громадська думка, вихована прозахідною публіцистикою. Інакше було у

Східній Україні, де до певного часу жінка могла виступати в рамках

загального визвольного процесу, не акцентуючи на власне жіночій

тожсамості. У Російські імперії ідеї фемінізму звучать не так

радикально, згладжено та закамуфльовано, принаймні до початку

 

XX століття.

 

Порівняно із англосаксонськими чи романськими звичаями, побут

української жінки не був настільки обмеженим та принизливим, вона завжди

зберігала за собою певні права. Про це, до речі, писала Леся Українка у

статті про жінку в новітній літературі, відзначаючи відмінність

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ