UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКрилаті вислови як об’єкт лінгвістичного дослідження (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3918
Скачало173
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Крилаті вислови як об’єкт лінгвістичного дослідження

 

Крилатий вислів – це різноаспектний лінгвістичний феномен, оскільки за

своєю природою є складним об’єктом, який у різних своїх виявах може мати

різні ознаки.

 

Дослідження його природи й особливостей функціонування стало одним із

головних завдань сучасної лінгвістики. Такий підвищений інтерес

зумовлений тим, що ці конструкції є творчою базою всього

лінгвокультурного процесу.

 

Актуальність дослідження полягає в необхідності розв’язання питання про

статус крилатих висловів на тлі загального інтересу як мовознавців, так

і широкого кола носіїв мови до національних експресивно-забарвлених

одиниць.

 

Мета – простежити основні етапи та напрямки дослідження крилатих

висловів у мовознавстві з виявленням особистого внеску вчених.

 

Український народ протягом своєї довгої, багатовікової історії створив

багаті скарби образного слова, влучні приказки, прислів’я,численні

ідіоми різних типів тощо. Значна частина цих дорогоцінних перлів

народної мудрості передається від покоління до покоління.

 

Ці образно-поетичні вислови, як правило, до нашого часу включалися у

різні фольклорні та етнографічні збірники прислів’їв і приказок. Першими

такими лексикографічними працями є збірки українських вчених, наприклад

”Лексис…”(1596 р.) Лаврентія Зизанія Тустановського, “Лексикон…” (1627

р.) Памви Беринди, “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864

р.) М.Номиса та ін.

 

Звичайно, стійкі образно-поетичні сполуки з’явилися раніше ніж наука, що

їх вивчає.

 

Ідею створення фразеології як науки про стійкі сполуки обґрунтував ще в

20-ті роки ХХ ст. С.Д.Поливанов. Свій внесок у розвиток фразеологічної

теорії зробили дослідники різних національних мов: О.О.Потебня, Ш.Баллі,

Л.А.Булаховський, В.В.Виноградов, С.І.Ожегов, М.М.Шанський,

Л.І.Ройзензон, В.І.Гаврись,Г.М.Удовиченко, І.К.Білодід,В.М.Телія,

І.І.Чернишова, Л.Г.Скрипник та інші.

 

В основі більшості праць лінгвістів лежать результати пошуків власних

методів дослідження. У центрі уваги вчених – сталі мовні сполуки, яким

притаманна семантична цілісність та відтворюваність у процесі мовлення.

 

Власне сам вираз “крилате слово” походить з античних джерел. Його

автором вважається давньогрецький поет Гомер, який використав цей вислів

як поетичний засіб. Термінологічного ж значення вираз “крилате слово”

набув після публікації книги Г.Бюхмана “Geflugtlte Worte“ (1864 р.).

Крилатим словом Г.Бюхман вважав вислів або ім’я будь-якої мови,

історичне джерело, літературне походження якого відоме (або можна

довести).

 

Першим збірником власне крилатих слів вважається праця російського

етнографа С.В.Максимова, яка була надрукована в 1891 році.

 

Одним із перших, хто вступив у полеміку з Г.Бюхманом, був російський

мовознавець С.Г.Займовський, який у першому виданні свого довідника

цитат і афоризмів (1930 р.) відзначає існування двох умов, які

дозволяють слову або виразу стати крилатим: по-перше, його літературне

джерело або автор повинні бути доведені; по-друге, воно або він повинне

бути не тільки тимчасовим, а й тривалим.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ