UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТематико-ідеографічна характеристика фразеологізмів пам’яток ділової прози XIII-XVI ст. (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2670
Скачало150
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Тематико-ідеографічна характеристика фразеологізмів пам’яток ділової

прози XIII-XVI ст.

 

Відповідно до антропологічної парадигми у центр уваги лінгвістичних

досліджень переміщається людський фактор у мові (відповідно мовний

фактор у людині). Фразеологічний корпус мови – особливо сприятливий

матеріал для дослідження цієї взаємодії, оскільки в ньому

концептуалізуються не тільки знання про власне людську картину світу,

але й запрограмоване вживання цих одиниць відповідно до еталонів і

стереотипів національної культури. Історія фразеологічного складу мови –

не тільки історія його формування, але й історія світорозуміння,

оскільки добір образів і їхнє відображення в мові – результат

інтерпретації фрагментів дійсності.

 

Багато дослідників останнім часом висловлюються за класифікацію

фразеологічних одиниць (ФО) (слід зазначити, що мова йде про ідіоми), в

основі якої лежить категоризуючий макрокомпонент значення (із погляду

когнітивної парадигми), що співвідноситься з типовим уявленням. Така

класифікація називається тематико-ідеографічною.

 

В.М. Мокієнко розглядає “тему” із двох позицій. З одного боку, він

розуміє “тему” як систему стрижневих слів, що утворюють ФО. З іншого

боку, “тема” трактується як узагальнення відбитих внутрішньою формою

фразеологізму реалій [2, 109].

 

А. Біріх також виступає за ідеографічний аналіз фразеологізмів, що, на

його думку, дозволить: “а) простежити динаміку фразеологічної номінації,

тобто активність фразеологічних одиниць у певний період мови;

б) показати основні особливості фразеологічної системи певної епохи, її

відмінність від фразеологічної системи сучасної мови; в) дати широку

картину різних змін внутрішньої форми фразеологізмів, тобто образних

уявлень, покладених у їхню основу” [1, 16].

 

Слід зазначити, що існуючі тематико-ідеографічні класифікації

проводяться на матеріалі сучасних мов і стосуються тільки ідіом. Нам

уявляється, що основні принципи такого групування ФО (відразу

обмовимося, що в нашій роботі ми ведемо мову саме про угрупування

фразеологізмів, тому що в сучасній лінгвістиці ще не розроблені

критерії, які могли б бути покладені в основу ідеографічної

класифікації) застосовні і для історичного аналізу ФО. Так, наприклад,

тематико-ідеографічний опис ідіом, запропонований В.Н. Телія [3, 18],

включає наступні групи: предмети, що є продуктами діяльності людини;

функціональні імена; час; міра; місце або місце розташування; фізичні

дії або дії у просторі; вольові акції; мовні дії та ін.

 

У тематико-ідеографічному угрупуванні виявляється специфіка

фразеологізмів кваліфікувати ті або інші ознаки, що позначаються. Якщо в

основу даної систематизації покласти “тему” як систему стрижневих слів,

що утворюють ці одиниці, то можна згрупувати всі типи ФО (ідіоматичного

й неідіоматичного плану).

 

Тематичні угрупування ФО є проявом системного характеру фразеології і

безпосередньо корелюють із культурно-історичним контекстом епохи. Перш

ніж уявити тематико-ідеографічні групи фразеологізмів, складені на

матеріалі дійсного дослідження, розглянемо основні теми, освітлювані в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ