UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультурні аспекти проблеми демонічної жіночості у творчості валерія Шевчука (на матеріалі повісті \"жінка-змія\") (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3880
Скачало197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Культурні аспекти проблеми демонічної жіночості у творчості валерія

Шевчука (на матеріалі повісті "жінка-змія")

 

Ґендерні аспекти творчості Валерія Шевчука останнього десятиліття

особливо виразно виявляються у звертанні до проблеми демонічної

жіночості (повісті "Горбунка Зоя", "Жінка-змія", "Закон зла (Загублена у

часі)", "Декоративна жінка", роман "Срібне молоко" та ін.). Образ

демонічної жінки цього письменника вже привертав увагу дослідників.

Зокрема, В.Даниленко розглядав пізні повісті Шевчука в дусі архетипної

критики та юнгіанства, аналізуючи образи жіноцтва як втілення архетипу

Аніми [2], що, безперечно, є одним з найбільш продуктивних напрямів

вивчення даної проблеми. Нашу увагу привертає інше. У пошуку культурної

самототожності письменник переносить конфлікт між демонічною жіночістю і

пересічною чоловічістю у сферу міфомислення та площину гри культурними

(і культурологічними) значеннями та алюзіями, тобто створює культурний

міф української жіночості, що досі залишалося поза увагою дослідників.

 

У зіткненні з демонічною жіночістю герої Шевчука первинно постають як

жертви, як об'єкти брутальних зазіхань жіноцтва. Більшість його героїв

- це чоловіки, наділені потужним інтелектом, здатністю до логічних

розмислів та філософської рефлексії, але це не рятує (і принципово не

може врятувати) їх від влади демонічної жінки.

 

Герой повісті "Жінка-змія" – людина культури, чиї відчуття та естетичні

емоції обов'язково мають свої відповідники у класичних текстах: то він

почувається як герой М.Коцюбинського, то знаходить паралелі своєму

настрою у ліриці В.Свідзинського чи Є.Плужника. Більше того, культурна

онтологія героя увиразнюється тією обставиною, що він виступає героєм

одного з ранніх творів письменника - другої частини диптиха "Двоє на

березі", зауважуючи, що такий собі письменник, як Валерій Шевчук його

"трохи безпардонно" описав. Його філософсько-життєва стратегія, зіткана

із сковородинівських думок та їх оригінальної інтерпретації, має дещо

умоглядно-спекулятивний характер. Особливо це стосується рішення не

одружуватися і не мати нащадків, щоб не робити нікого нещасним, ні від

кого не бути залежним і нікого не робити залежним від себе (наперед

відзначимо, що при зіткненні з демонічною жіночістю виявиться повна

нежиттєспроможність даної теорії та героєвого розуміння індивідуальної

свободи).

 

У своїй втечі до природи герой виступає як медіатор між культурою,

цивілізацією та природою, намагаючись хоча б тимчасово поєднати їх у

собі з метою оновлення і зміцнення в дусі. Він постає культурним героєм,

що підкреслюється виразними обставинами: в основі сюжету твору, а саме -

взаємин між героєм і жінкою-змією, лежить давня причорноморська легенда

про стосунки Геракла та змієногої діви, прародительки скіфів. Кілька

версій даної легенди у викладах Геродота і Діодора викликали значний

інтерес дослідників [9; 11]. Валерій Шевчук добре обізнаний з цією

легендою. Зокрема, в одній із бесід про ґендерний аспект своєї творчості

і про феномен жінки він відзначає, що "жінка в українських умовах має

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ