UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваҐендерний аспект жіночого міфу в романах Р.Федоріва “отчий світильник” і “чудо святого георгія о зміє” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2064
Скачало121
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ґендерний аспект жіночого міфу в романах Р.Федоріва “отчий світильник” і

“чудо святого георгія о зміє”

 

Проблема стосунків чоловіка та жінки як двох типів світовідчування, двох

філософій буття здавна привертала увагу майстрів художнього слова. При

цьому значний акцент робиться на взаємозв’язку статей не лише у

загальнолюдському вимірі, але й у межах певного етносу, тобто суттєвий

інтерес становить розподіл ґендерних ролей з урахуванням національної

специфіки. Найбільш доречним цей розгляд видається нам у контексті

вітчизняної історії, оскільки саме у ній вбачаємо можливість висвітлення

етнопсихічного коду нації, дослідження власне української ментальності у

зображенні чоловічого та жіночого світів.

 

Говорячи про творчість Р.Федоріва, варто наголосити на неодноразово

відзначуваній дослідниками схильності митця до глибокого психологічного

аналізу внутрішнього стану героїв, постійному зосередженні уваги на

проблемах міжособистісних стосунків та пошуках людиною себе і свого

місця у світі. Його романи “Отчий світильник” та “Чудо святого Георгія о

Зміє”, що становлять ідейно замислену історичну трилогію, є справжнім

втіленням національного історизму в сучасній українській літературі і

можуть слугувати чудовою ілюстрацією як ґендерної моделі слов’янського

світу за часів Київської Русі ХІІ століття, так і особистої авторської

концепції у ставленні до традиційної чоловічо-жіночої ієрархії.

 

Згадувані вище твори поєднані між собою не лише хронологічно послідовним

відтворенням подій та колом повторюваних дійових осіб; їх з’єднує також

тенденція автора до симетричного моделювання жіночого та чоловічого

світів, причому межі цих світів досить чітко окреслені. Центральним є,

безумовно, мікрокосм чоловічий, оскільки іншого варіанту побудови

свідомості людини християнського середньовіччя просто не існувало;

завдання ж автора історичного твору полягає у першу чергу в

якнайдетальнішій реконструкції духовного тла обраної епохи.

 

Герої романів, що є певною мірою і антиподами (князі Ярослав Осмомисл та

Володимир Галицький – літописці Іван Русин і Клим’ята Тисьменчан,

ізограф отець Мина, княжий стольник Гаришко на прізвисько “Змій”), ціла

низка головних та другорядних персонажів поєднані спільним мотивом

пошуку, душевного неспокою, неможливості досягнення миру та внутрішньої

гармонії. Перед нами постають сильні чоловіки, непересічні особистості:

Ярослав Осмомисл, який протягом життя розбудовував та зміцнював галицьку

державу, великий книгочей, що обстоював необхідність поєднання сили та

правди у житті, у зображенні Р.Федоріва залишається, попри все,

внутрішньо роздвоєною особистістю. Йому так і не вдалося до кінця

вирішити для себе дилему ”людини і князя” або, точніше навіть, “князя та

чоловіка”, оскільки з державних міркувань у жертву принесене сімейне

життя та особисте щастя. Кохана князем Настуся Чагрова, яка протягом

багатьох років допомагала чоловіку та володарю підтримувати зв’язок “з

купальським колом” його народу, яка народила улюбленого сина, була

привселюдно спалена на вогнищі за намовою галицьких бояр та законної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ