UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваҐендерні моделі в історичному романі М.Вінграновського “Северин Наливайко” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3800
Скачало229
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ґендерні моделі в історичному романі М.Вінграновського “Северин

Наливайко”

 

90-ті роки ХХ століття в художній літературі ознаменувалися появою

оригінального історичного роману М.Вінграновського “Северин Наливайко”,

події якого імпліцитно спрямовані на сучасність, а в паралелях минулого

і сьогодення простежуються універсальні константні ознаки української

душі, вдачі, темпераменту, загалом – українського буття. Перетоплюючи

факти в горнилі свого світовідчуття й утворюючи сильносуґестивні образи,

М.Вінграновський зміг довести історичну подію до максимального

самовиявлення. Для правдивішого та емоційнішого відтворення минулого

письменник особливу увагу приділив чоловічо- жіночим стосункам, що в

художній тканині роману, виокремлюючись у певні ґендерні моделі (схеми

чоловічо-жіночих стосунків), репрезентують ґендерну ситуацію, яка

склалася на Україні в кінці XVI століття.

 

Зауважимо, що, характеризуючи жіночі образи як репрезентанти ґендерних

моделей, будемо оперувати поняттям мовчання як домінантного

екзистенційного стану жінки в патріархальному суспільстві. Виходячи за

межі звичної дефініції, така неартикульованість у художньому просторі

роману стосовно кожного жіночого образу набуватиме додаткових конотацій.

 

Акцентуація уваги письменника на повстанській діяльності Северина

Наливайка зумовила розташування розробленої М.Вінграновським інтимної

сюжетної лінії десь на марґінесі оповіді. Однак така композиційна

особливість не завадила письменнику максимально репрезентувати тему

кохання, завдяки якій найповніше розкривається духовний потенціал

персонажів. Так, Наливайко, становлячи собою взірець маскулінності

(обрали гетьманом) під час походів і батальних сцен, не приховує від

товариства своїх ніжних і щирих почуттів до Галі, які захоплюють його

настільки сильно, що на деякий час роблять фізично слабким (“...з

намету, розкинувши важкі руки, з відкритим, задихаючись, ротом вискочив

Наливайко. Він перескочив конов’язь і, то чорніючи, то біліючи, то

сіріючи на бігу, перемайнув майдан. “Галю, я тут”, – крикнув їхній мало

не зомлілий гетьман й закляк перед дверцятами шарабана” [7, 118]). Але

хоч Северин Наливайко й відчуває гостру первинну екзистенційну потребу

бути разом з іншим “я” (з другою половиною), про що свідчать стани

антифактивності (сон – “Вони лежали пригорнені сном, і Наливайко обнімав

Галю двічі відразу: один раз тут ось, у хаті на ліжку, а другий – серед

поля в снігах уві сні ” [8, 88]; видіння – “Він вже доносив сніг до

чола, коли раптом побачив, що з його снігової долоні на нього глянула

Галя... Тоді він приклав снігову Галю до вуст і перестав дихати” [8,

58]), монологи, він усе ж таки особисте щастя підпорядкує реалізації

державотворчих ідей (весілля відкладається через похід у Молдавію). Їхні

зустрічі, під час яких самість закоханих досягає максимального самовияву

(“Наливайко прикутав її до себе... Обіймана двічі водночас, скупана в

любові Галя чула й не чула, як знадвору постукало... [8, 88]), наповнені

таїнством поглядів, дотиків, взаємного милування. Вони не потребують

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ