UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтнічні символи та стереотипи в українській зоонімній терміносистемі (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2506
Скачало121
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Етнічні символи та стереотипи в українській зоонімній терміносистемі

 

На сьогодні поза увагою дослідників залишається представлення етнічних

символів та стереотипів в українській зоонімній терміносистемі. Тому

актуальність нашої роботи визначається необхідністю встановлення

специфіки реалізації етнічних символів та стереотипів на лексичному та

фразеологічному рівнях української зоонімної терміносистеми.

 

Мета даного дослідження – проаналізувати, як номени тварин, включені у

процес вторинного семіозису за допомогою метафоризації, створюють у

вигляді етнічних символів та стереотипів своєрідні фрагменти української

мовної картини світу.

 

У процесі аналізу розв`язуються такі завдання: 1) описати національні

інтелектуально-оцінні концепти зоонімів, їх реалізації на лексичному та

фразеологічному рівнях української терміносистеми у вигляді образів,

еталонних стереотипів та символів; 2) дослідити, як номени тварин,

включені у процес вторинного семіозису за допомогою метафоризації,

створюють своєрідні фрагменти української мовної картини світу.

 

Мовні явища підлягають впливу позамовної дійсності, яка через

посередництво колективної етнічної свідомості впливає на мову, моделюючи

способи осмислення етносом реального світу і визначаючи специфічні

параметри позначення цього світу в певній сітці „матеріальних

координат”. Фактор навколишнього середовища мовного соціуму, що

розуміється як звичайне природне і створене руками матеріальне

середовище, на наш погляд, не може не враховуватися у протиставленні

відношень „мова – свідомість” на правах третьої складової. Ми цілком

згодні з В.М.Шаклеїним, який постулює наявність взаємовпливу

матеріального побуту, етнічного мислення, духовної культури та

лінгвокультурного змісту мови [9, 293].

 

Сприйняття етносом навколишнього світу відбувається під впливом

розчленованого попередніми поколіннями етнічних мовних особистостей

синкретичного об`єктивного просторово-часового континууму.

Класифікаційна діяльність етносу, зокрема номінативна, зумовлена етнічно

детермінованою пізнавальною діяльністю поколінь. Називаючи предмет чи

явище, представники етносу роблять його надбанням етнічного мислення,

дискретизуючи єдиний світ відповідно до важливих для них суб`єктивних

класифікуючих ознак. Причому вибір цих ознак, на перший погляд цілком

випадковий, значною мірою глибоко детермінований „...рівнем пізнавальної

діяльності народу, його психічними особливостями, ладом мислення,

уподобаннями, що в свою чергу залежить від матеріальних умов його життя”

[1, 98]. Матеріальний феномен, що одержує найменування, відчужується не

лише від інших феноменів, а й від самого себе, стаючи лінгвокультурним

фактом етнічної свідомості. На відміну від предметів та явищ

навколишньої дійсності – об`єктів номінації, „...лінгвокультурні факти

репрезентують предмети та явища, їхні властивості в розкритому і

„розчленованому” вигляді за допомогою позитивної чи негативної

предикації [9, 281]. Виростаючи з навколишньої дійсності, відштовхуючись

від неї, лінгвокультурний факт постає етнічно зумовленою суб`єктивною

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ