UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКомунікативно-прагматичні передумови формування пояснювально-ототожнювального відношення в структурі синтаксичних конструкцій (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1313
Скачало148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Комунікативно-прагматичні передумови формування

пояснювально-ототожнювального відношення в структурі синтаксичних

конструкцій

 

Семантико-синтаксичне пояснювально-ототожнювальне відношення знаходить

своє вираження в специфічних синтаксичних конструкціях мови на зразок:

Прикметний факт –

 

багато подорожує, багато перекладає... Тобто намагається втекти від

самого себе (Р. Мовчан); Через усвідомлення національного характеру

українського народу вони (романтики – С.Г.) йшли до осмислення

всеслов’янських завдань, тобто підходили до розуміння загального за

допомогою часткового, національного як складової частини

інтернаціонального (Т. Комаринець). Під пояснювально-ототожнювальною

конструкцією в статті розуміються структури, які складаються з двох

компонентів – пояснюваного й пояснювального – й організовані відповідно

до закономірностей будови таких синтаксичних одиниць, як

словосполучення, речення й текст, наприклад: Уявляєш, я спав у якомусь

автомобілі, тобто в багажнику, а потім мене з нього викинули

(Ю. Андрухович); Я не вірила в Бога... тобто колись вірила

(В. Підмогильний); Саме на цей Ірпінь припадає створення сленгу. ...Сама

ситуація спонукала до чогось подібного... Потреба вироблення чогось

уніфікованого постала досить гостро, щоправда для більшості

неусвідомлено. Досить швидко почали приживатися найприкольніші вирази.

Тобто сама громадськість підсвідомо уніфікувала свою мову, без засідань

комісій, друку словників та інших формальностей, які зараз так

полюбляють (Ю. Нога). Ці одиниці в мовній системі демонструють

можливості вираження пояснювально-ототожнювальне відношення на різних

рівнях, відрізняючись характером компонентів, які їх структурують:

слова, речення, відрізки тексту в різноманітних поєднаннях. Варто

зазначити, що пояснювально-ототожнювальні речення вживаються і як

елементарні структури (пояснюване й пояснювальне), і в межах ускладнених

конструкцій складного речення, наприклад: Він все не йшов додому, тобто

не мав куди йти (М. Розумний); Нормальне використання мови людиною – це

передусім уміння говорити і писати, тобто створювати, породжувати нові

тексти (Ф. Бацевич); ...кмітливий віслюк бажав погодити жінці, а на те

мався лише один спосіб: порівнятися з чоловіком, тобто примусити

чоловіка наздогнати їх або ж приставати самому так хитро й непомітно

(П. Загребельний).

 

Актуальність досліджень пояснювально-ототожнювальних конструкцій

визначається тим, що сучасне розуміння дихотомічної природи мови – як

граматичної системи, яка водночас є й засобом комунікації, – окреслює

нові перспективи у вивченні пояснення, зокрема

пояснювально-ототожнювального значення, адже дослідники наголошують на

тісному взаємозв’язку цього мовного явища з мовленням

(Н.В. Кірпічникова, М.В. Ляпон, Е.Ф. Морозова).

 

Метою статті є з’ясування комунікативно-прагматичних передумов

формування пояснення, різновидом якого є пояснювально-ототожнювальне

значення, що передусім передбачає аналіз конструкцій зі сполучником

тобто. Річ у тім, що саме в конструкціях із цим сполучником виражається

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ