UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮ.Дараган і О.Лятуринська: перегуки і паралелі (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3561
Скачало165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ю.Дараган і О.Лятуринська: перегуки і паралелі

 

 

Ю.Дараган і О.Лятуринська – представники Празької поетичної школи –

особисто не були знайомі, проте вплив збірки Ю.Дарагана “Сагайдак”

(1925), що вийшла у Празі, відчували всі поети цього кола. “Він [тобто

Ю.Дараган. – В.П.] помер 1926 – першого року мого перебування в Чехії, -

згадувала О.Лятуринська. - Тоді я так була зайнята дозволом побуту,

вступом до української гімназії, матурою і навіть не підозрівала, що

десь тут лежить і вмирає поет, який зачарує мене назавжди” [6, 533].

Тому питання про творчі взаємини двох поетів не може розглядатися у

площині особистих контактів, а в аспекті перегуків, навчання. Тим

більше, що О.Лятуринська дебютувала значно пізніше від багатьох інших

“пражан” – через тринадцять років після Ю.Дарагана. У зазначеному

ракурсі творчість ні Ю.Дарагана, ні О.Лятуринської ще не розглядалася,

хоч на суголосність їх творів звертали увагу і Є.Маланюк, і

М.Оглоблин-Глобенко, і Яр Славутич та інші.

 

Мета цієї статті полягає у тому, щоб:

 

довести вплив Ю.Дарагана на О.Лятуринську;

 

простежити, як у віршах поетеси озвалися його інтонації;

 

зіставити типологічно схожі художні твори;

 

виявити перегук текстів, діалог поетів.

 

Правомірність запропонованого підходу обумовлена як зізнаннями самої

поетеси, так і її творами, безпосередньо присвяченими Ю.Дарагану.

 

Цикл “Княжа емаль” О.Лятуринська присвятила, наприклад, світлій пам’яті

передчасно згаслого поета, котрий здавався їй “гриднем бога сонця”,

“січовиком-характерником”, “кобзарем козацьких походів” [6, 534-535].

Присвятою читач настроювався на віднайдення взаємозв’язку між текстами,

адже згадка про Ю.Дарагана була маркером міжтекстової взаємодії. Образ

поета їй навіяли його твори, тому такою разючою здавалася

невідповідність між тим, що витворила її уява, і репродукцією, показаною

їй пізніше О.Стефановичем. Замість вимріяного синьоокого русича вона

побачила грузинський профіль, що лишився поетові у спадок від матері.

 

Збірка Ю.Дарагана “Сагайдак” була водночас дебютом і підсумком, синтезом

громадянськи значимого та особистого. “Заголовок і психологічне значення

його полягає в тому, що він є частиною початкового стимулу для

ймовірного прогнозування смислу всього тексту, - підкреслює І.Арнольд, -

оскільки читач знає, що він виділяє у тексті щось особливо важливе” [1,

364]. Назвою автор наголошував на бойовому характері своїх творів,

свідомому заглибленні в минуле. Суспільно-політичні катаклізми викликали

у нього не песимізм і розчарування, а дух спротиву, романтичний порив:

 

І тільки спрага, спрага волі

 

Так стисне горло, здавить так,

 

Що знов би, знов у дике поле!

 

Знов коні, стріли, бранці голі,

 

Шаблі та повний сагайдак!…[3, 158].

 

Деталлю “повний сагайдак” підкреслювалася готовність виборювати волю

дорогою ціною. Культ волі, козацької слави звучав у збірці на різних

регістрах: то ніжним сопрано, то по-молодечому завзято.

 

“Назва “Сагайдак” особливо влучно підібрана для єдиної збірки, – як

вважають упорядники антології «Координати». – Багато віршів у ній

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ