UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеміністичний дискурс у публіцистиці Олени Теліги) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2330
Скачало153
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Феміністичний дискурс у публіцистиці Олени Теліги

 

 

Утвердження модерного світогляду не мислилось без емансипації жінки на

всіх рівнях суспільного життя. Кінець ХХ століття засвідчив перехід до

нової стадії в українському фемінізмі, що виявляв себе в активному

протесті й боротьбі за жіночі права. Соломія Павличко пов’язувала цю

зміну з іменами Олени Пчілки та Наталі Кобринської, котрі “заклали

основи іншої традиції, в якій не було ні чоловічих псевдонімів, ні

чоловіків – оповідачів, ні загалом спроби імітувати чоловічий голос.

Завдяки цим авторкам у 80-х роках в українській літературі прозвучав

інтелігентний жіночий голос, а разом з ним феміністичні ідея” [1, 70].

 

Про феміністичний дискурс українського модернізму говорять переважно у

зв’язку з творчістю Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Євген Маланюк

спробував узагальнити феміністичні тенденції, яскраво виявлені як

визначальні для розвитку всієї української культури, української

ментальності загалом. Підсумовуючи свої роздуми про співвідношення

жіночого і чоловічого начал в українській культурі, дослідник зазначав:

“…В літературі нашій ролю мужів виконують такі жінки, як Ольга

Кобилянська і Леся Українка. Трудно судити такий стан речей. Я не можу

повірити, що психічна загадка української нації розгадується дуже просто

і ми взагалі є нацією жіночою” [2, 4]. Пізніше він ще раз повернеться до

цієї теми і скаже: “…Тягар “літературного процесу” – у значні мірі –

несуть далі саме наші письменниці, жінки, “Мужні жінки”. […] Можна різно

оцінювати книги Д.Ярославської чи Д.Гуменної, але не можна не подивляти

зовсім нежіночого напруження їх енергії, зовсім нежіночу волю й відвагу

в ставленні собі завдань: зафіксувати періоди доби, а то й охопити її

цілу, насвітлити коріння нашої духовности…” [3, 392-393].

 

Щоб краще зрозуміти специфіку феміністичного дискурсу, на нашу думку,

доречно буде зупинитись на естетичних пошуках Олени Теліги.

 

У загальному теоретичному дискурсі “пражан” доробок її незначний, однак

він є важливою сторінкою творчості, осмислення якої дозволяє наблизитись

до глибинного розуміння естетичних та теоретичних пошуків, віддзеркалює

відкриття й помилки, надії й розчарування неспокійного бунтівного

характеру авторки. Есеїстика Олени Теліги характеризується

індивідуальною заглибленістю в українські проблеми, пошуком неповторних

духовних традицій. У статтях “Прапори духа”, “Партачі життя”, “До

проблеми стилю”, “Книжка – духовна зброя”, “Сила через радість”, “Якими

нас прагнете?” вона порушує проблеми національного мистецтва, естетики

нового стилю, ідею національного фемінізму.

 

Заперечення існуючого стану речей, його несприйняття спонукало до

пошуків ситуації, що була б поштовхом до формування нової, більш бажаної

реальності. Естетичні орієнтації Олени Теліги, в першу чергу

спостерігалися у спробах ідентифікувати себе із сучасним мистецтвом.

 

Увага авторки до власне мистецької проблематики, осмислення ролі і

призначення художника в сучасному йому світі загалом вирізняється

високим рівнем творчого самоусвідомлення й самоаналізу. Концепція

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ