UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожня інтерпретація концепції кохання-любові у творах Євгенії Кононенко (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4916
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Художня інтерпретація концепції кохання-любові у творах Євгенії

Кононенко

 

Проза Є.Кононенко – зразок “жіночого” письма в українській літературі,

зокрема того, що в феміністичній критиці називають “психоаналітичною

моделлю жіночого письма”, у сфері якого твори О.Забужко, С.Майданської,

Т.Зарівної та ін. Досліджуючи його у світлі психоаналітичних концепцій

З.Фрейда, К.Юнга, Ю.Кристевої, Н.Зборовська виділяє як специфічні такі

його риси: “утвердження жіночої суб’єктивності як незалежної від

фалічної символізації” [1, 277]; “пошук власної тілесності та

суб’єктивності, їх репрезентації в культурі, яка репресує жіноче” [1,

279]. Виходячи з тексту роману О.Забужко “Польові дослідження з

українського сексу”, вона окреслює й інші його аспекти: “вираження

особистого досвіду жінки як типового досвіду жіночого життя, свідоме і

несвідоме протиставлення жіночого приватного світу чоловічому,

артикуляція афективної нарації замість лінійної послідовності подій” [1,

288]. У доповіді “До проблеми феномена жіночого письма”, виголошеній на

засіданні Творчого об’єднання критиків Київської організації НСПУ, Ніла

Зборовська стосовно останнього уточнила: “замість наративної

послідовності подій реалізується афективна історія, тобто емоційна

послідовність подій” [6].

 

У романах “Імітація”, “Зрада”, “Ностальгія”, в оповіданнях Є.Кононенко

акцентовано психоаналітичні проблеми жіночого приватного життя;

конфліктні ситуації в них вибудовуються на свідомому чи несвідомому

протистоянні жіночого і чоловічого світів, пов’язаного із феноменом

сексуальності (згадаймо, останнє, за Р.Бартом, є “своєрідним кодом у

розрізненні “чоловічого” і “жіночого” письма), домінування почуттєвого

вияву самосвідомості героя, його внутрішнього “я”. Актуалізація цих

ознак у творах письменниці зумовлена її особливою увагою до інтимного

світу героїв в аспекті феміністичної концепції “другої статті” (термін

 

С. де Бовуар), її екзистенційної свободи і незалежності. Інтимні

стосунки чоловіка і жінки у прозі Є.Кононенко продукуються як опозиції

об’єкт-суб’єкт, патріархальний світ і вільний. У ній домінує мотив

вірності і зради (нові його модифікації), багатогранно виокреслюється

неідентичність понять кохання-любові у розвитку теми усвідомлення жінкою

своєї самодостатності, здобуття нею власної суверенності. Якщо перший

частково був у полі зору літературної критики, то друга і по сьогодні

залишається поза його межами. Це й спонукало інтерес до осмислення

концепції кохання-любові у творах Є.Кононенко.

 

Автор названих вище романів створює різні типи жінок, випробовуючи їх у

ситуаціях (драматичних, а часом і трагічних) неоднозначних

взаємостосунків з чоловіками, подолання своєї ролі як “підлеглого

об’єкта” (визначення С. де Бовуар). Героїні у перипетіях приватного

життя – центр своєрідного трикутника, дві сторони якого – чоловік

(колишній чоловік) і людина, в яку вона закохується (або коханець). Як у

традиційному літературному трикутнику, вибирати їй, але не між

чоловіками: її вибір – то вибір власного самоутвердження як активного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ