UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема становища жінки в романі ліни костенко “Маруся чурай” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5180
Скачало207
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Проблема становища жінки в романі ліни костенко “Маруся чурай”

 

У художній літературі образ жінки виступає на передній план ще на

початку ХХ століття. Вже перші десятиріччя збагатили літературну

традицію та внесли посутні риси новаторства, вказували на необхідність

моделювання нової особистості, що й продемонстрували у своїй творах

представниці цього періоду Леся Українка та Ольга Кобилянська. У

середині ХХ століття жінка залишається головним образом в українській

літературі, але при цьому набуває певних характерних для цього часу

ознак. Заслуговує на увагу роман у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай”.

Авторка повертає читача в минуле, але не з наміром створити романтичні

картини боїв та перемог, а навпаки – змалювати жінку, яка протистоїть

жорстокому “чоловічому” оточенню й духовно перемагає його. Хоч у романі

розгорнуто широку панораму історичних подій середини ХVII століття та

інших часових проміжків, все ж таки це не заважає Ліні Костенко

звернутися до ряду проблем, без розв’язання яких літературний твір не

зміг би відбутися. Одна з них – проблема становища жінки в тогочасному

суспільстві.

 

Зображення історичної епохи ХVII століття передає й атмосферу стосунків

між людьми, а також усталені традиції українців того часу, зокрема:

чоловікові (“козакові”) треба таку дружину – “до печі і до городу, до

коней і до свиней, до ради і до поради, і вночі до любові… таку

м’якеньку і теплу, як перестиглу грушу, щоб тільки дивилась в очі і ні

про що не питалась”. Така родинна структура для героїні – нерівні

взаємини між жінкою і чоловіком – зовсім не відповідає її характеру та

поведінці. Характер Марусиної свідомості цілком своєрідний – не зважаючи

на думку суспільства, на пропонований захист чоловічого світу, вона

вибирає самітнє, але ні від кого не залежне життя.

 

У неї глибинна, вразлива душа. Вона надто піддається настроям, як

правило, мінорним. Вона, як сказала Бобренчиха, “пасмурниця”, а для

декого й “чаклунка”.Характерна ситуація для неординарної особистості,

яка через своє особливе обдарування змушено піднята над середовищем,

стоїть вище нього, хоч свою вищість вона просто не усвідомлює, і від

цього постійно карається одинокістю, відсутністю зріднених душ, чужими

заздрощами та несправедливими намовами. На суді Маруся не вимовляє

жодного слова.

 

Але вона ні слова не сказала,

 

усправедливлень жодних не дала,

 

тілько стояла, яко з каменю тесана

 

Ії “мовчазний монолог” додає глибини її характерові: Маруся – втілення

абсолютної безкомпромісності; в ім’я свободи своєї, свідомості, свого

сумління, своєї вільної індивідуальності, вона зняла бунт проти того,

хто став для неї найдорожчим, найсвятішим для душі. Хоч Маруся й

пригнічена тим, що зробила, але вона усвідомлює, що чинить правильно і

за свої вчинки буде відповідати сама. Тому й “мовчить. І дивиться. І

все”. В такій атмосфері взагалі не варто щось говорити. Навіть за

змістом тон оповіді спершу розповідний, потім поступово набуває сильного

патріархального забарвлення та самовпевненості, творячи різкий контраст

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ