UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧоловіча парадигма фольклорної традиції нижньої Наддніпрянщини (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2192
Скачало153
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Чоловіча парадигма фольклорної традиції нижньої Наддніпрянщини

 

Нижня Наддніпрянщина – регіон зі специфічним характером формування

населення та його духовної культури. Довгий час тут жили виключно, а в

останні роки існування Запорожжя – переважно, чоловіки. Особливості

заселення краю, специфіка духовного світу чоловічої військової спільноти

та оцінки степового лицарства нащадками зумовили специфіку формування,

закріплення та функціонування фольклорної традиції на його теренах.

 

Питання про ґендерні засади слов‘янського фольклору (звичайно, без

вживання терміну) вперше порушив у супроводжуючих матеріалах до збірки

сербських пісень (1824) відомий вчений-славіст Вук Степанович

Караджич [19]. Його діяльність мала значний вплив на розвиток

української гуманітарної думки, фольклористики зокрема, але в той же час

потрібно зауважити, що вже перша українська фольклорна збірка “Опыт

собирания малороссийских народных песней” М.Цертелєва (1818) містила

твори, записані від чоловіків, оскільки видані думи та історичні пісні,

як узагалі твори цих жанрів, складалися та виконувалися виключно

чоловіками. Сам принцип відбору та публікації матеріалу збігався із

задекларованим В.Караджичем, отже і в українській фольклористиці, що

лише починала свій розвиток, це питання було на порі.

 

Думку В.Караджича про різницю пісенних творів, що виконують чоловіки та

жінки, підхопив М.Максимович: він виклав міркування з цього приводу у

передмові до своєї першої збірки українських пісень (1827). Вплив

фольклорних збірок та наукових розвідок М.Максимовича був вражаючим. У

передмові до другої пісенної збірки (1834) він зазначив: “я мав

задоволення бачити повний успіх… виправдання та розповсюдження деяких

висловлених думок та зауважень з приводу ...моїх пісень малоросійських”

[23, III].

 

Суттєвий вплив мала збірка та її теоретичні засади на М.Костомарова та

П.Куліша, що відтворено у спогадах останнього [9]. М.Костомаров у роботі

“Про історичне значення російської народної поезії”, що в 1844 була

захищена як магістерська дисертація, велику увагу приділяє аналізу

історичних та станових пісень і доходить висновку: „...Лише історичні

думи, козацькі, воєнні та деякі бурлацькі пісні належать чоловікам, вся

маса пісень обрядових: веснянки, колядки, петрівки, купалки та весільні

співаються виключно жінками” [8, 169].

 

Одразу ж після виходу першої пісенної збірки М.Максимовича М.В.Гоголь

занотовує у своїй учнівській “Книзі всілякої всячини” (1826-1827)

матеріали з цього видання, а пізніше дотримувався подібних засад щодо

ґендерної природи фольклору і виклав свої міркування у статті “Про

малоросійську поезію” . Подана ним у 1837 році

характеристика-протиставлення козацьких (чоловічих) та жіночих пісень

загальновідома [4, 430].

 

Аналізуючи пісенність західних регіонів України, думку про ґендерний

характер творчості, що виявляється у різних аспектах змісту та художньої

форми, на початку ХХ століття висловив Ф.Колесса: “...й досі заховався в

українській народній словесності поділ пісень на чоловічі та жіночі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ