UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль оцінки у формуванні зіставного відношення в складних конструкціях сучасної української мови (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1497
Скачало148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Роль оцінки у формуванні зіставного відношення в складних конструкціях

сучасної української мови

 

У зв’язку з визнанням антропоцентризму такою універсалією, що

характеризує будь-яке мовне явище і пов’язується із суб’єктивністю в

мові, важливе місце в мовознавстві зайняли дослідження різних

суб’єктивно-модальних значень, зокрема значення оцінки. Оцінний

компонент знаходить своє вираження і в категорії зіставлення, такому

логіко-мисленнєвому концепті, що у своєрідний спосіб репрезентований у

структурі синтаксичних одиниць, які активно й різноманітно функціонують

у сучасній українській мові.

 

Актуальність теми визначається потребою проаналізувати зіставні

конструкції сучасної української мови з боку їх семантичної організації

і визначити, яку роль у формуванні цих конструкцій відіграє оцінний

компонент. Аналіз категорії оцінки подано в аксіологічних працях

(Ю.Д.Апресян, Н.М.Арват, Н.Д.Арутюнова, А.Вежбицька, О.М.Вольф, В.Г.Гак,

Т.А.Космеда, Е.Сепір, О.Д.Шмельов та ін). Це значення згадується в

синтаксичних описах слов’янських мов, а саме у вченнях про типи складних

речень (Н.О.Андрамонова, Л.М.Байдуж, Л.В.Бережан, В.А.Бєлошапкова,

І.Р.Вихованець, А.П.Грищенко, І.Н.Кручиніна, В.Г.Мараховська,

С.В.Мясоєдова, П.Б.Ткач, Н.А.Ніколіна, І.І.Слинько, Н.В.Гуйванюк,

М.Ф.Кобилянська, Н.П.Шаповалова, Н.А.Широкова), у семантичних працях

(Н.Д.Арутюнова, О.Бєличова-Кржижкова, О.П.Бондарко, В.Г.Гак,

Т.В.Шмельова) і працях із прагматики (Т.А. Ван Дейк, Дж.Остін,

Г.Г.Почепцов, Ю.С.Степанов, І.П.Сусов, Дж.Р.Сьорль). Однак предметом

спеціального дослідження зіставні конструкції, що містять оцінну

семантику, ніколи не ставали.

 

Метою дослідження – виявити роль оцінного компонента у формуванні

зіставного відношення.

 

Дослідження складносурядних зіставних речень довело, що всі вони тією чи

іншою мірою містять оцінний компонент. Ця особливість зумовлена тим, що,

відбираючи ситуації для їх репрезентації в конструкції зі змістовим

відношенням зіставлення, мовець оцінює їх відповідно до критерію

подібності чи відмінності й визначає ту ознаку, яку він бажає зіставити.

 

 

Для зіставлення мовець обирає не будь-які дві ситуації, а ті, які, на

його суб’єктивну думку, можуть виконати визначену ним роль у реалізації

комунікативного наміру. Ситуативна близькість двох пропозицій, їх

спорідненість (асоціативна співвіднесеність) стосовно певної ознаки

становить той чинник, який дозволяє мовцеві зіставити ці ситуації, щоб

на фоні їх репрезентації висвітити бажаний значеннєвий елемент і

показати своє бачення світу, свою систему цінностей і орієнтирів.

Вираження мовцем власного, одиничного й унікального, бачення

співвіднесеності фрагментів світу можливе лише як наслідок його оцінки

обох ситуацій щодо їх близькості (подібності чи відмінності), так й

оцінювання ним того комунікативного ефекту, який може виникнути через

зіставлення.

 

Роль оцінки як суб’єктивного чинника формування зіставних конструкцій

можна схарактеризувати як двоактну дію. На першому етапі мовець оцінює

можливість зіставлення ситуацій щодо їх відповідності одна одній, тобто

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ