UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПросторовий код фразем (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2275
Скачало108
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Просторовий код фразем (шлях)

 

У лінгвістиці дедалі закріплюється думка, що чисто мовні феномени

приховують за собою сферу когнітивних категорій, з одного боку, і галузь

екстралінгвістичного знання, – з іншого [2, 21]. Відповідно розширюються

сфери аналізу значення лексем і фразеологізмів, правил сполучення

смислів, оцінки, аргументування тощо, здійснюється побудова

концептуальних образів мовних явищ. Лінгвістична розробка концепту

різною мірою здійснювалася багатьма дослідниками (Дж.Лакофф,

А.Вежбицька, Р.Павіленіс, М.Алефіренко, О.Кубрякова, Ю.Степанов,

В.Ужченко та ін.).

 

Згідно з когнітивними підходами, в основі семантики фразеологічної

одиниці (ФО) виділяється концептуальна структура, призначена для

представлення стереотипної ситуації, – так званий фрейм (сценарій).

Сконденсованим у ньому знанням властива культурно-національна

обумовленість, оскільки концепт “відображає не просто суттєві ознаки

об?єкта, а всі ті, які в даному мовному колективі заповнюються знанням

про сутність” [17, 96].

 

Когнітивна семантика дає змогу найповніше з?ясувати, як у фразеології

відбивається пізнавальний досвід людини. Наближення до глибинного змісту

етнокультурної специфіки фразеологічного знака й усебічне дослідження

його прагматичного змісту й конотації можливе через концептуальний

аналіз (Про зміст поняття концептуальний аналіз див.: [24, 28-43]).

Погляд на компоненти ФО як на концепти вимагає зважати на етнокультурну

інформацію, яку містить кожен з них, на накопичувальну функцію

компонентів, а отже і всього фразеологізму, хоча етимологію багатьох

міфологізмів часто розкрити важко через великий діапазон можливостей,

який “пробігають значення слів такого роду” [18, 11].

 

У даній роботі розглянемо фразеологічні вияви українського етноконцепту

шлях як складової просторового коду й ритуально та сакрально важливого

локусу з багатозначною семантикою й функціями.

 

За влучним висловом Т.Радзієвської, шлях є “одним з найважливіших

“працюючих” концептів у площині “людина – простір” [13, 17]. У

свідомості українського народу шлях (дорога, стежка) – важливі реалії

природного простору, у якому проходить його життя. Це видно, зокрема, з

описів сільської місцевості у творах Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького,

Панаса Мирного, авторів ХХ ст., де названі лексеми функціонують як

істотні елементи “патріархальної” картини світу. Те саме стосується й

дискурсів фразеологічних, проте “патріархальна” семантика українського

етноконцепту “шлях” у народній фразеології представлена імпліцитно.

Розгляньмо деякі приклади.

 

ФО як (мов, ніби і т.ін.) [той] горох при дорозі, як при шляху горох має

значення з сл. жити, поживати, матися і т.ін. “дуже погано”, з сл.

зоставатися, бути і т.ін. “у скрутному становищі, у важких умовах” [25,

191], яке пояснюється тим, що горох звичайно сіють край дороги – на

всякого прохожого. Лемки говорять мати са як горох при пути – “погано,

бідно жити”, як тот горох при дражі – “беззахисний” [3, 43]. У збірнику

М.Номиса знаходимо численні варіанти етимологічно прозорої ФО як горох

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ