UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАсоціонім як троп і предмет зображальної публіцистики (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2459
Скачало118
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Асоціонім як троп і предмет зображальної публіцистики

 

Асоціоніми як складні з погляду лексико-семантичних трансформацій

метафори, утворені шляхом переходу загальної назви у власну, не часте

явище в публіцистиці Олеся Гончара, однак вони, як і в художніх творах,

засвідчили пошуки митцем неординарних засобів передачі складних реалій

сучасності, протиріч і суперечностей навколишньої дійсності, відтворення

неоднозначного внутрішнього світу людини наших днів. Семантична природа

та естетичні функції цього образотворчого засобу ріднять стилістику

літературно-художнього й публіцистичного журналістського творів.

Особливо ж це помітно, коли йдеться про літературну діяльність одного

автора, цілісність естетичного простору майстра слова. Проте при більш

уважному розгляді асоціонімів у художньому й публіцистичному текстах

виявляється різниця в їх використанні.

 

Корені цього художнього тропа сягають стародавніх Греції та Риму, коли

постала потреба відтворити на письмі виступи найвидатніших ораторів

античного світу, зокрема виділення в них логічним та емфатичним

наголосами важливих у публіцистичному змісті слів, а також передати

давні традиції Священних Книг різних народів. Він засвідчив себе в

розвитку світової літератури й вітчизняної класики. І все ж своїм

народженням асоціонім повинен більше завдячувати публіцистиці, аніж

художній літературі, бо виник він з потреб активізувати мислення

реципієнта-читача, мобілізувати суспільство навколо історично вагомих

проблем. Відзначається, що саме на зламі епох, у переломні моменти

людського життя, коли виникає необхідність по-філософськи осмислити

реальність й оцінити її у співмірності із загальнолюдськими та

планетарними явищами, і виринає на передній план у художній практиці

українських письменників призабутий, але давно відомий у розвитку

світової естетичної думки один із прийомів творення образу-символу –

графічне виділення важливого в розумінні підтекстового значення

художнього змісту слова написанням його з великої літери.

 

Спільне й відмінне у функціях асоціоніма в художній літературі й

публіцистиці продиктоване їх онтологічною природою. Коли в першій він,

як і будь-який інший троп, є метою в естетичному відтворенні дійсності,

то в другій – засобом формування громадської думки, організації

суспільства, що сприяє прогресивним змінам дійсності на шляху його

поступального розвитку.

 

Активне використання його в друкованих журналістських текстах у наш час,

на порозі ХХІ століття, зумовлене загальною тенденцією розвитку масової

інформації – “глобалізацією комунікаційних процесів, прискореним

впровадженням нових технологій, за допомогою яких однаково легко

переробляється як текстова, так і зображальна інформація” [17, 1]. Цією

обставиною зумовлене проникнення асоціоніма й до науково-публіцистичних

текстів. Зокрема, у сучасному українському літературознавстві графічне

виділення змістовно важливих слів стає виразником специфіки наукового

постмодерного мислення, застосуванням засобів постмодерної літератури до

оцінки історико-естетичних явищ української класики. Наприклад,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ