UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПостколоніальна критика Еви Томпсон і українська феміністична література (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2948
Скачало188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Постколоніальна критика Еви Томпсон і українська феміністична література

 

На самому початку окреслимо мету нашого дослідження – актуалізувати в

науковому обігу постколоніальні концепції Едварда Сайда та Еви Томпсон.

Задля якомога повнішої об’єктивності представленого матеріалу свідомо

уникатимемо ідеологічних оцінок, зокрема в тій частині викладу, яка

стосується сутності постколоніальних методологій. Посколоніальні

теорії, що віддавна працюють у світі, хоча і з прикрим запізненням, а

все ж нині починають опановувати і слов’янський науковий світ.

 

Постколоніальна концепція Едварда Сайда сьогодні є широко знаною в

західноєвропейському світі. Стосується вона проблем русистики. Русистики

американської та європейської, котрі зазнали потужного впливу

ідеалізації успіхів російської літератури та культури. Звеличення всього

російського, особливо ж літератури, що існувало здавна, від царських

часів, у радянську добу набрало дивовижних форм і розмірів. Сила цієї

ідеалістичної традиції якраз і стала певною мірою причиною того, що ані

американські, ані російські дослідники не застосовують ще й досі тієї

постколоніальної методології, яка вже півстоліття є звичною,

загальноприйнятою в дослідженнях англійської, американської, французької

або іспанської літератур (тих літератур, котрі свого часу так само

презентували ідеологію великих колонізаторів). У російському

колоніалізмі ключову роль відіграла російська самототожність та

пов’язана з нею експансія. Навіть у пізніх дев’яностих роках ХХ століття

ані право, ані суспільні звичаї, ані мова – ніщо не сприяло і не

дозволяло появі антиколоніальних голосів у Росії. На цьому особливо

наголошує Ева Томпсон [6, 3], праця якої „Трубадури імперії. Російська

література і колоніалізм” не просто переносить концепцію Едварда Сайда

на слов’янські території, а є однією з перших науково аргументованих

спроб з’ясувати сутність проблеми, об’єктивною розвідкою в царині

осягнення долі пострадянських культур, у тому числі й цікавої світові

літератури та культури української.

 

Концепція Едварда Сайда наголошує на доконечній необхідності розрізнення

націоналізму оборонного, який має на меті оборону самототожності, і

націоналізму агресивного, який її нав’язує й обстоює права не лише на

загарбані землі, а й на культуру. Показово, що російський націоналізм

поціновується в новітніх наукових працях як водночас і агресивний, і

оборонний.

 

Ева Томпсон, апелюючи до постколоніальної свідомості російської

літератури і російського літературознавства, показує, що зв’язки поміж

владою та літературним текстом набагато глибші та витонченіші, ніж то

може здатися на перший погляд. Вони проступають як в інтонації та

коментарях наратора, так і в окресленні літературних постатей чи

утриманні в пам’яті читача географічного простору. Як приклад дослідниця

наводить геніальний роман Льва Толстого. У „Війні та мирі” письменник

так зобразив географічний простір часів наполеонівських війн, що нікому

(окрім мешканців тих країн) не спаде на думку, що поміж Росією та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ