UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗасоби вираження внутрішнього мовлення в художньому тексті в різносистемних мовах (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1648
Скачало122
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Засоби вираження внутрішнього мовлення в художньому тексті в

різносистемних мовах

 

Співвідношення мови та мовлення, зокрема в аспекті репрезентації

внутрішнього мовлення (далі ВМ) у літературному тексті як результату

творчої інтерпретації природної мови за допомогою художнього коду, є

однією з найважливіших проблем загального мовознавства.

 

Виходячи з цього, що породження тексту автором (з його власними

навичками інтроспекції особливостей перебігу процесів породження

висловлювання) проходить через етап ВМ (за М.І.Жинкіним [2], О.Р.Лурією

[3]), який є повністю інтеріоризованим, інакше кажучи, через стадію

мовленнєвого мислення (перетворення авторської думки у слово, у мовлення

героя в нашому випадку), то ВМ є аналогом художнього уявлення психічних

процесів мислення героя, його естетичною дефініцією, про що було вказано

автором у дисертаційній роботі [4].

 

Ф. де Сосюр у праці, викладеній його учнями “Курс загальної лінґвістики”

у другому параграфі “Місце мови серед явищ мовної діяльності” мову

розглядає як “готовий продукт, пасивно засвоєний індивідом; мова ніколи

не передбачає попередньої рефлексії, а свідомо в ній здійснюється лише

класифікаційна діяльність” [5, 26], а мовлення, навпаки, “являє собою

індивідуальний акт волі й роздуму, де слід розрізняти: 1) комбінації, в

яких мовець застосовує мовний код, аби висловити власну думку” [5, 26]

(цей код М.І.Жинкін називає

 

УПК [2], а Л.С.Виготський – внутрішнім промовлянням, тобто мовленням)

[1]; “2) психофізичний механізм, який дозволяє йому унаявнити ці

комбінації” [5, 26]. Тому ми вважаємо, що саме Сосюр вказав на мовний

код (за нашою терміносистемою – ВМ) як на мовленнєву категорію та

впершее протиставив мову та мовлення.

 

Проведене нами дослідження не вичерпує усіх питань співвідношення мови

та мовлення. Так, поза увагою залишилось питання, пов’язане із

специфікою засобів вираження ВМ у різносистемних мовах.

 

Актуальність представленої роботи полягає у необхідності продовження

систематизованого дослідження проблем психолінгвістики, зокрема,

вивчення особливостей процесу породження та сприйняття тексту та

комплексного аналізу репрезентації ВМ як багатоаспектного явища в

зіставленні в неспоріднених мовах.

 

Мета нашого дослідження полягає в характеристиці засобів вираження

внутрішнього мовлення в художньому тексті.

 

Ми поставили такі завдання:

 

визначити функціональні, комунікативно-когнітивні та

семантико-стилістичні параметри ВМ;

 

уточнити поняття ВМ відносно художнього тексту;

 

з’ясувати засоби його вираження в українських, російських, англійських

літературних творах середини XIX – початку XX ст.;

 

вивчити функціональне значення ВМ у названих текстах.

 

Для вивчення зазначених засобів вираження ВМ використовувався метод

структурно-функціонального аналізу зібраного матеріалу, а також такі

загальнонаукові методи, як: типологічний та зіставний.

 

Нами було досліджено тексти А.П.Чехова, Л.М.Толстого, М.Горького,

М.М.Гоголя, М.Г.Гаріна-Михайловського, Ф.М.Достоєвського,

М.М.Коцюбинського, І.С.Нечуя-Левицького, П.Мирного. В.Ґолсуорсі,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ