UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗміст та структура концепту “Голос” в українській лінгвоментальності (на матеріалі художнього мовлення) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2038
Скачало136
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Зміст та структура концепту “Голос” в українській лінгвоментальності (на

матеріалі художнього мовлення)

 

Концепт становить собою складне і багатовимірне ментальне утворення, що

структурує знання та уявлення людини про певний фрагмент дійсності і

може включати необмежену кількість складників залежно від національних,

культурних, індивідуальних та інших особливостей мовців. Концептуальний

аналіз дає можливість не лише дешифрування імпліцитних культурних кодів

та уявлень про світ, що містяться в мові, але й дослідження

різноманітних способів їх вираження в мовних структурах. Необхідність

аналізу і структурування концепту „голос”, на нашу думку, продиктована

важливістю ролі голосу як екстралінгвістичного фактора в процесі

мовлення. Адже проблема сприйняття мовлення залишається однією з гострих

проблем сучасної лінгвістики і психології.

 

Традиційно в людському мовленні виділяється два пласти. Це те, що ми

говоримо (або про що ми говоримо), тобто власне інформаційний бік

висловлювання, і його емоційне забарвлення, ставлення мовця до

сказаного, яке проглядає в його голосі, інтонації, міміці тощо.

В.А.Звегінцев звернув увагу дослідників на те, що мовці і слухачі

одержують з окремих висловлень значно більше інформації, ніж міститься в

них як в мовних утвореннях [6, 206]. Це явище пояснюється

індивідуальністю свідомості мовця і слухача і пов’язаною з цим

суб’єктивністю сприйняття, що відбивається не лише в самому

повідомленні, але і в його екстралінгвістичних параметрах – голосі,

міміці, жестах. Як зазначав В.Петренко, „свідомість не просто дублює за

допомогою мовних засобів відображувану реальність, але виділяє в ній

важливі для суб’єкта ознаки і властивості, конституюючи їх в реальні

узагальнені моделі дійсності [10, 12]. Причиною такої суб’єктивності

сприйняття, окрім індивідуальності світобачення і ставлення людини до

дійсності, є також досвід взаємин з навколишнім світом та його

концептуалізації, творення власного внутрішнього світу кожною окремою

людиною. О.Потебня, наприклад, вважав, що думку взагалі не можна

передати іншій людині, її можна тільки викликати.

 

В сучасній лінгвістиці та психології екстралінгвістичним компонентам в

процесі комунікації, зокрема таким як голос, інтонація, мелодика

висловлювання, приділяється велика увага. Багато дослідників вказують на

психічну, емоційну природу цих компонентів. Наприклад, відомий психолог

Н.І.Жинкін так пояснював їх наявність в нашому мовленні: „зустрічаючись

із новою ситуацією, в тому числі з думкою партнера, враховуючи думку

інших, мовець входить в деякий емоційний стан.... Тоді в мовленні

з’являються такі особливості, які не передбачені мовою – це інтонації

[5, 109]. Навіть більше, він відводить інтонації, голосу зв’язну,

смислоутворюючу роль: „Інтонація приваблює дитину як члена комунікації

ще до початку формування дитячих лексем. Далі в міру засвоєння смислових

зв’язків, впізнавання речей та лексем, інтонація пов’язує текстові

компоненти в єдиний динамічний потік...” [5, 110]. Це явище він

обгрунтував з психологічної точки зору тим, що „з усіх сенсорних впливів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ