UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТворчість Б.Шоу в ґендерному прочитанні (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2435
Скачало125
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Творчість Б.Шоу в ґендерному прочитанні

 

Ґендерні дослідження – новий міждисциплінарний науковий напрямок, який

знаходиться на межі багатьох наук (філософії, соціології, психології,

політології, історії, лінгвістики, літературознавства). У центрі уваги

цього напрямку перебувають соціальні, культурні, мовні та інші фактори,

які визначають поведінку чоловіків та жінок в залежності від їхнього

усвідомлення не лише біологічної “статі” (sex), але й ґендеру

(gender). Відразу звернемо увагу на термінологію. На сучасному етапі

дедалі частіше вживають термін “ґендерні дослідження”. Поняття gender

має декілька значень. Одне з них – рід, стать; згідно другого погляду –

це sex  [4, 75]. Незважаючи на певні відмінності семантики, всі

термінологічні визначення “стать”, “рід”, “sex” дослідниками вживаються

переважно як синоніми. Однак термін “ґендер”, на відміну від терміну

“стать”, підкреслює не природну, а соціокультурну міжстатеву

відмінність. Якщо біологічна стать створюється природою, то ґендерні

властивості моделюються суспільством. Ґендер – конструкція, що

засвоюється жінкою та чоловіком у процесі соціалізації.

 

Наша розвідка має на меті показати ставлення Б.Шоу до категорії ґендеру

на прикладі дихотомічної позиції жіночого та чоловічого начал.

Драматургічна творчість письменника відображає всю складність

поставленого питання і ґрунтується на традиції, яка веде свій початок з

давнини.

 

У культурному проекті людини стосунки між статями споконвіків займали

вагоме місце. Традиційний спосіб опису чоловічо-жіночої проблематики,

коли жіноче означало пасивне, природне, а звідси сексуальне (жінку

власне вважали єдиним представником статі), а чоловіче – активне,

духовне (отож культурне та загальнолюдське), має давню й досить живу

традицію. Ґендерні дослідження передбачають студії над різноманітними

аспектами чоловічої та жіночої відмінності: над особливостями мислення,

поведінки, психології, мови, творчості.

 

Вже Аристотель у IV столітті до н.е. утвердив ієрархічний погляд на

людське суспільство, згідно з яким чоловіки керують, а жінки

підкоряються. Неповноцінна раціональність жінки, вважав давньогрецький

філософ, давала повне право чоловікам панувати над жіночим тілом.

Функція жінки зводилась до природної біологічної ролі, у той час як

чоловіка – до інтелектуально-діяльної. Теорія статевої диференціації

Аристотеля мала біологічну аргументацію. На підставі своїх переконань

давньогрецький мислитель визначив жінку як “недосконалого чоловіка”.

Згодом у ХХ столітті австрійський психотерапевт З.Фройд у концепції

жінки був близьким до Аристотеля, визначивши жінку як “кастрованого

чоловіка” [1, 9]. Аристотелівська ґендерна теорія була справжньою

підпорою нашої цивілізації упродовж віків.

 

Основні здобутки досліджень Пулена де ля Барра “Про рівність двох

статей” (1673), автора XVII століття, стосувались проблеми “жінка і

чоловік”, “жінка і суспільство”. Проте згодом думки про необхідність

емансипації суспільства розвивалися у руслі ідей епохи Просвітництва,

зокрема ідеї суверенної людини, громадянина, рівності всіх перед

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ