UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВербалізація концету самопочуття в українських та латинських фразеологізмах (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1601
Скачало125
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вербалізація концету самопочуття в українських та латинських

фразеологізмах

 

Про нерозривний зв’язок мови та культури вперше вказано у працях

 

В. фон Гумбольдта, О.О.Потебні.

 

На думку В. фон Гумбольдта, інтелектуальну діяльність та мову неможливо

розмежувати [5, 71]. Щодо теоретичних засад О.О.Потебні, то він

ототожнював мову із мисленням та підкреслював, що різні мови є „глибоко

різні системи прийомів мислення” [11, 163] – (Розбивка наша – А.С.).

Саме тому О.Ф.Лосєв приходить до висновку, що „будь-який знак мови є

актом людського мислення” [8, 94].

 

Грунтуючись на цих концепціях, А.О.Білецький писав: „[...] культура – це

перш за все пам’ять. Вона пов’язана з минулим і зорієнтована на минуле”

[3, 6].

 

По-друге, відбиття духовності народу фіксується також і в такому явищі

як фразеологізми. Саме в них найяскравіше відображено акумуляцію

загальнолюдських уявлень про ключові концепти, тобто про ті поняття, що

забезпечують пізнавальну діяльність суб’єкта в об’єктивному світі.

 

Ми вбачаємо концептуальний аналіз фразеологічних одиниць найбільш

ефективним та доцільним для нашої розвідки.

 

Для здійснення цього аналізу А.Вежбицька пропонує психологічний підхід,

а саме: аналізувати мови, якими досконало володіє сам вчений, у

сукупності із спостереженнями за власними психічними процесами, тобто,

використовуючи інтроспекцію та всі дані культурно-антропологічного

характеру [4].

 

На нашу думку, результати дослідження, проведеного таким чином, матимуть

досить суб’єктивний характер і не зможуть адекватно відтворити фрагмент

картини світу. Вважаємо, що доцільним було б використання методики,

запропонованої О.С.Кубряковою.

 

Метою концептуального аналізу, за О.С.Кубряковою, є аналіз поняття, що

стоїть за мовним знаком [6]. Цей аналіз передбачає вивчення чинників

концептуалізації світу, серед яких, крім самої мовленнєвої діяльності,

важливими є, зокрема, міфологія, релігія, наукова та господарча

діяльність людини тощо.

 

Саме ці фактори впливають на природу концепту. Так, Н.Д.Арутюнова

стверджує: „У хаосі живого життя концепти розхитуються і в той же час

вони вступають між собою у системні відношення, які сприяють їхній

стабілізації” [1, 313].

 

Зрозуміло, що у цьому процесі може бути багато універсалій, що

пояснюється загальноприйнятими уявленнями різних народів про такі

поняття, як життя – смерть, добро – зло, краса – потворність тощо.

 

Н.І.Сукаленко пояснює ці збіги єдністю людського феномену та частковим

збігом із картиною об’єктивної дійсності: ландшафтом, флорою, фауною,

господарчою

 

діяльністю [13, 67]. Ця єдність вмотивована спільними для всіх

індивідуумів механізмами психофізіологічного відображення навколишнього

світу.

 

А.Вежбицька стверджує, що універсальними поняттями є ті, котрі

універсально лексикалізовані, тобто у всіх мовах втілені у словах. На її

думку, для опису та порівняння культур необхідні саме слова, оскільки

слово дає відчутне свідчення існування

 

поняття [4, 381].

 

З іншого боку різноманітність міфологічних, релігійних та інших

культурних факторів не може не вплинути на специфічність створення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ