UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваҐендерний аспект у романі Джуліана Барнса „Історія світу в 10ѕ розділах” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7098
Скачало255
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ґендерний аспект у романі Джуліана Барнса „Історія світу в 10ѕ розділах”

 

 

Твори британського письменника Джуліана Барнса не відомі широкому

читачеві в Україні. Романи Барнса ще не перекладено українською мовою, і

прилучитись до цих зразків постмодерністської прози можна лише в

російських перекладах, опублікованих у журналі „Иностранная литература”.

Найвідоміші романи письменника: „Metroland” („Метроленд”), 1980; „Before

She Met Me” (“До знайомства з нею”), 1982; “Flaubert’s Parrot” (“Папуга

Флобера”,1984, за який автор отримав Букерівську премію, а також премії

Медичі та Фабера; „Staring at the Sun”(“Дивлячись на Сонце”), 1986; “A

History of the World in 101/2 Chapters” (“Історія світу в 10Ѕ

розділах”), 1989; “Talking it over” (“Як все було”), 1991;

“Porcupine”(“Дикобраз”), 1992; England, England” (“Англія, Англія”),

1998.

 

Об‘єктом нашої розвідки став роман Джуліана Барнса „Історія світу в 10Ѕ

розділах”, який ще не є вивченим українськими літературознавцями.

Ознайомившись з працями та статтями зарубіжних вчених Меррітта Мозлі

[17], Мартіна Джеймса [15], Брайана Фінні [13], присвяченими цьому

творові, а також публікаціями в періодиці [12; 14; 20], ми дійшли

висновку про те, що на ґендерному рівні роман не було досліджено. У

зв‘язку з цим новизна й актуальність нашого дослідження стають

очевидними.

 

У соціальних науках термін „ґендер” вперше вжив американський

психоаналітик Роберт Столлер у праці „Стать і ґендер: про розвиток

чоловічості і жіночності” (1968). По суті ґендер є соціокультурним

аналогом статевого і біологічного диморфізму. Одним з ключових понять

сучасної ґендерології є „патріархат”, який визначається як система влади

та домінування чоловіків над жінками, яка є – завдяки дії суспільних,

політичних, економічних інституцій – джерелом гноблення жінок.

 

На початку 90-х років минулого століття Сільвія Волбі розвинула теорію

патріархату, вбачаючи у ньому перш за все систему соціального чоловічого

контролю і порядку, що трансформувався з мікрорівня (сім‘ї) до

макрорівня (системи суспільних відносин). Таким чином, усі сучасні

суспільства перебувають в ідеологічних тенетах патріархату,

відрізняючись лише за ступенем і характером прояву ґендерних

нерівностей.

 

„Ґендерні, бінарні і дуальні аспекти тісно переплітаються в історії

світової культури: інь-ян, матерія – дух Р.Декарта, теза – антитеза

Гегеля, свідоме – несвідоме З.Фройда. Деякі філософи розглядають

чоловіка та жінку як антитезу, існує й погляд, що вони „інші” по

відношенню одне до одного. О.Вейнінгер вважає, наприклад, жінку нижчим

типом [3]. Е.Фромм каже, що чоловік від природи не здатний народжувати

дітей і не наділений функцією догляду за ними, тому він далі стоїть від

природи, ніж жінка. Оскільки він менше вкорінений у природі, то

вимушений розвивати свій розум і будувати створений чоловіком світ ідей,

принципів, теорій – світ культури. Е.Фромм вважає, що людина – це, перш

за все дух, розум, свідомість, а по-друге, тіло, природа, відчуття.

Отже, Фромм каже, що жінка – це не нижчий і не вищий тип, а „інший”

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ