UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваҐендерні ролі в поетичному дискурсі лесі українки як проблема перекладацької інтерпретації (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2297
Скачало149
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ґендерні ролі в поетичному дискурсі лесі українки як проблема

перекладацької інтерпретації

 

Від часу появи ґендерних студій у вітчизняній науковій практиці

дослідження ґендерних ролей, що їх виконують індивіди, стало майже

невід'ємним атрибутом поля вивчення соціологів, істориків, політологів

та, меншою мірою, філологів. у цілому, аналіз ґендерних ролей переважно

зводиться до вивчення соціальних моделей поведінки, очікуваної від

індивідів, відповідно до уявлень суспільства про "чоловіче" та "жіноче".

Тому в даній публікації ми спробували дослідити даний аспект крізь

призму тексту, тобто виявити мовні характеристики, що свідчать про

ґендерні ролі автора і перекладача. Метою нашого дослідження є аналіз

ґендерних ролей автора, перекладача та персонажів поетичного дискурсу в

оригіналі та перекладі. Це питання вже ставилося у працях В.Агеєвої,

Т.Гундорової, І.Жеребкіної, А.Кириліної, С.Павличко та інших, проте

актуальністю нашого дослідження є компаративний аналіз ґендерних ролей у

перекладознавчому аспекті, який ще не представлений у вітчизняних

працях, а також мало висвітлений у зарубіжних джерелах.

 

За словами П.Горностая, ґендерна роль — це статева роль, що має

суспільне забарвлення, що несе в собі суспільний досвід, накопичений в

поведінці багатьох поколінь чоловіків і жінок [8]. Природно, що

виконання чоловіками та жінками певних ґендерних ролей передбачає

використання тих мовних засобів, які вони сприймають як характерні для

їх ґендерної групи. Є почуття, що їх переживають тільки жінки або тільки

чоловіки; є смисли, які формуються у свідомості тільки жінки чи тільки

чоловіка, а отже, є відповідний цим настановам вибір мовних засобів,

природний для одних і неактуальний, необов’язковий для інших [9]. Тому

чоловіки намагаються розмовляти такою мовою, що вважається прийнятною й

типовою для чоловіків та прагнуть уникати жіночого стилю, і навпаки.

Проте, після тривалих досліджень мови в рамках "жіночого" та

"чоловічого", ряд науковців (Cameron, Kiesling, Gill, Skeggs та ін.)

дійшли висновку про марність пошуку конкретних взаємозв'язків та сталих

відповідностей між мовою та ґендером. В основі даного спостереження

лежить той факт, що ґендер є виявленням особливого у поведінці індивіда,

що завжди зазнає впливу культури та соціалізації. Тобто, в різних

культурах, різних соціумах поняття "чоловічого" та "жіночого" можуть

варіюватися, що, відповідно, позначається і на мовній поведінці людей.

Таким чином, ґендер постає як варіативна і контекстуальна змінна.

Маскулінність і фемінінність постають не як сталі, фіксовані категорії,

а швидше як соціальні процеси. Мова є не просто дзеркалом ґендеру; вона

допомагає конструювати його [10].

 

Українська культура належить до культур, у яких переважає ставлення до

мови як до національного скарбу – частини загальної національної

спадщини, а тому культивування літературних стандартів набуває в ній

великої суспільної ваги [9]. Особливої уваги тут варта літературна

спадщина Лесі Українки, представлена в сучасних інтерпретаціях Віри

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ