UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські письменники кінця ХІХ – початку ХХ століття про сутність народнорелігійної моралі (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7270
Скачало264
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українські письменники кінця ХІХ – початку ХХ століття про сутність

народнорелігійної моралі

 

Звернення до зазначеної в заголовку проблеми, що в українському

літературознавстві не вивчалася, а отже, відзначається новизною,

викликане потребами сьогочасся, необхідністю доповнити картину

літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття. Наше завдання –

з’ясувати погляди українських митців порубіжжя на сутність, основні

ознаки народнорелігійної моралі.

 

Видавничо-просвітницькі заходи щодо морального виховання народу суттєво

доповнюють виступи українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ

століття в періодиці. Урядові структури, помосковлене духівництво не

схвалюють пропагування народнорелігійної моралі. Про це свідчать

негативні відгуки цензурних комітетів, скажімо, на твори Любові

Яновської “Смерть Макарихи”, М.Коцюбинського “На віру”, матеріали низки

статей І.Франка, які автор не міг залучити до основних варіантів.

Відкритий захист письменниками народно-релігійної моралі викликає

незадоволення контролюючих органів, трактується як зганьблення церкви,

священиків. Тому газети “Громадський голос”, “Діло”, “Слово”, “Село”,

“Волынь”, журнали “Правда”, “Житє і слово”, “Киевская старина”, “Народ”,

“Зоря”, “Бібліотека для молодіжи”, “Этнографическое обозрение”,

“Подольские епархиальные ведомости”, “Киевские епархиальные ведомости”,

щорічники “Буковинский православный календарь”, “Календар “Просвіти”

тощо питання народнорелігійної моралі висвітлюють у контексті духовної

культури, суспільного життя, мистецтва.

 

У названих виданнях авторами статей про християнські та народні свята,

вірування, звичаї, обряди, правила народнорелігійної моралі українців

були письменники й свідомі своїх громадянських обов’язків представники

церкви. Ця обставина дозволяє нам а) відкрити довго замовчувані сторінки

співпраці українських письменників і священиків на терені вивчення й

пропагування народнорелігійної моралі; б) на основі відомих,

малодоступних і недостатньо коментованих матеріалів із фондів

письменників та виявлених нами, раніше не аналізованих в етнографічній

думці праць духовенства – зацікавлених і обізнаних із даними проблемами

осіб – з’ясувати витоки, сутність, особливості народнорелігійної моралі.

Обраний напрям дослідження заявлений уперше і підкреслює актуальність

питань народнорелігійної моралі в суспільно-культурному житті України

кінця ХІХ – початку ХХ століття та їх значення у творчій лабораторії

митців.

 

І.Франко, Б.Грінченко, М.Коцюбинський, Г.Хоткевич, Л.Яновська,

Т.Зіньківський, Н.Кобринська та інші розуміють необхідність вивчати

світогляд, народнорелігійну мораль українців. Такі знання допомагають

активізувати роботу з народом, піднести його духовний рівень, виявити

роль етичних, моральних, релігійних начал та їх синтез у бутті селянина,

з’ясувати основи культури його життєдіяльності, тобто, за влучним

висловом Г.Хоткевича, заглибитися “в святия святих людської душі” [32,

400], глибоко відтворити складний внутрішній світ героїв художніх

творів.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ