UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва“Осіння учта” Ярослава Івашкевича як вияв діонісійського бачення українсько-польського культурного пограниччя (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1637
Скачало143
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

“Осіння учта” Ярослава Івашкевича як вияв діонісійського бачення

українсько-польського культурного пограниччя

 

Специфікою побудови художнього світу ранньої творчості Ярослава

Івашкевича є накладання подвійної мотивації: першою з них є мотивація

реалістична, а друга виникає з міфологічної площини [1, 87]. Ця остання

площина, пов’язана з міфом про Діоніса, промовляє до читача передусім в

образі української землі (або українсько-польського культурного

пограниччя – Кресів) та її автохтонних мешканців. Оповідання “Осіння

учта” постає в цьому контексті як перший прозовий твір Івашкевича, в

якому з виразною художньою силою й переконливістю втілилася концепція

України як пограничного простору, місця зустрічі і співіснування Сходу і

Заходу – мотиву, відомого нам з “Утечі до Багдада”. Про це свідчать не

тільки характерні “кресові” пейзажі, внутрішнє наповнення героїв, а й,

скажімо, інтер’єр дому, побачений очима одного з героїв твору Стефана,

що повернувся з далекої подорожі на схід: “A gdy siad? przy stole z

r?cznikami, maj?c przed sob? ca?y szereg z?oconych lub staroczarnych

malowanych bizantyjskich ikon – ?wiat?o zachodu, fuksje w oknach i

geranie, stary, prastary klawicymba? czy pantalon obok olbrzymich

wazonow fikusow stworzy? mu dziwny obraz egzotyki codziennego

ukrai?skiego ?ycia, ktorej nie mia? ju? od tak dawna” [2;105]1.

 

Україна як пограничний простір існує в Івашкевича на правах

космічно-міфологічної інфраструктури, здатної акумулювати статичну

енергію різних міфологій в єдину, але змінну полікультурну стихію, в

силовому полі якої й стає можливим витворення химерних українських

характерів. Специфіка самої землі звільняє від гріха православного

священика, який бере участь у язичницькому святі землеробства й достатку

і про якого дочка Ганя каже, що він “походить з роду Давидового, з роду

Мельхіседекового”. Земля українського села Ляхова наділяє своїх

мешканців свідомістю, яка є амальгамою юдаїзму, античної міфології та не

поділеного ще на Рим і Візантію, раннього християнства, – саме в такому

конгломераті вірувань і культур має формуватися їхня самототожність.

Тому, наприклад, Кристин може поєднувати щоденне читання псалмів і

ходіння до костьолу з дикими діонісійськими танцями й “прастарим,

поганським обрядом” збирання плодів. Також не випадково, що саме на

схід, на Україну їде із заходу французький маркіз, щоб тут здійснити

ритуал поклоніння Церері – а не Деметрі, тобто латинському, а не

грецькому варіанту богині землеробства й достатку; так само латинською є

й обрядова пісня, яку хлопці співають у поганській святині.

 

“Підкиївська садиба Голинських, – пише Яніна Абрамовська, – лежить серед

левад і піль, оточена садом, парком, ставом, у якому купають коней і по

якому плаває лебідь. До моря далеко. Не випадково, однак, з-за моря

прибуває Стефан, не випадково у визнаннях Гані і маркіза повторюється

морська фразеологія: далекий берег, хвиля, пляжний пісок. Це Середземне

море, праколиска всіх міфів європейської культури, омиває українську

Аркадію, роблячи з неї центральне й істинне місце в великому святковому

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ