UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖанрово-стильові особливості історичного оповідання В. Шевчука “Сота відьма” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3847
Скачало179
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Жанрово-стильові особливості історичного оповідання В. Шевчука “Сота

відьма”

 

Розглядаючи прозову спадщину Валерія Шевчука, не можна обминути

історичні умови, за яких вона творилась. Навіть у період так званої

„відлиги” – у шістдесяті роки ХХ століття існувала цензура, хоч і не

така жорстока, як у попередні часи – діяв апарат вихованих комуністичною

партією рецензентів-літературознавців, на озброєнні яких був

сумнозвісний метод соціалістичного реалізму, при якому нівелювалася

авторська індивідуальність і всі твори писалися за ідеологічно

визначеною схемою.

 

Дуже правдиве образне визначення середовища, в якому випало жити

кільком поколінням радянських людей, дала Ліна Костенко: „Ми звикли, але

факт, що розчин, в який занурені наші думки, для життя непридатний. Це

така густа, екологічно вбивча, ідеологічно інтоксикована суміш, де душа

виживає тільки шляхом несподіваних мутацій, перероджень і відроджень.

Потрібен якийсь новий Фройд, щоб розібратися у суспільній психології

народу, коли вже просто йшов над людьми фашистський експеримент” [1].

 

Тому, щоб зберегти своє власне „я”, письменники-шістдесятники вдавалися

до поглиблення філософського змісту твору, інтелектуального наснаження

думки, яка протистояла спрощено-схематизованому розумінню історії.

Домінуючим у літературі стає повернення до витоків, відродження

історичної пам’яті, непорушність морально-етичних принципів, переданих у

спадок пращурами нащадкам. Саме вони виявляють безперервність людської

пам’яті, зв’язок між генераціями. Історизм став визначальною прикметною

рисою творів, яка дозволяла поєднати зображувальні картини соціального і

духовного життя з ліричною стихією, з пристрасною авторською оцінкою

зображуваного.

 

Життєва конкретика сучасності, яка лягла в основу багатьох історичних

творів Валерія Шевчука, була їх завуальованим підтекстом, втілювала

певний філософський зміст. Філософічністю письменник прагне дошукатися

відповідей на питання, які здавна цікавлять людство – сенс життя, добро

і зло в світі і в самій людині, свобода духу, мораль, віра, честь,

обов’язок, смерть і безсмертя, влада, дружба, любов. Тому дуже важко

провести межу між історичними творами та творами про сучасність Валерія

Шевчука. Письменник вдається до змалювання “сучасної людини в історичних

шатах” [2, 55].

 

Творча позиція митця, як і естетична програма творчого покоління

“шістдесятників”, зводилася до показу простої, “пересічної” людини, до

“людини будня, вулиці, закапелка околиці, тобто людини, котра живе побіч

тебе” [3,12]. Навіть в історичних творах, спираючись на модернізм,

неореалізм, а пізніше необароко, Валерій Шевчук зображує не типового

героя, а людину – індивідуальність, “вартість якої в неподібності до

загального стандарту” [3, 12].

 

У сучасному літературознавстві досить актуальним є дослідження прозової

спадщини Валерія Шевчука, жанрово-стильових особливостей творів,

міфологічності у зображенні персонажів. Але попри всю притягальність

прози письменника, вона вивчена недостатньо. Найчастішим об’єктом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ