UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідображення культури у лексичному складі мови (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2750
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Відображення культури у лексичному складі мови

 

Поняття культури належить до розряду аксіологічних, які здаються

інтуїтивно прозорими. Такі концепти (серед них життя, суспільство,

справедливість) настільки широкі і багатозначні, що навіть

термінологічно кожний дослідник може вкладати у них свій зміст. Так,

вчений М. Агар, підкреслюючи виключно комплексність цього поняття назвав

культуру „концептуальним монстром” [1, 109], базовим, фундаментальним і

виключно важливим феноменом, який ніхто не може зрозуміти [1, 120].

Культуру найчастіше описують як „цілісний образ життя певного народу”

[26, 11], представляють як спільне, що об`єднує різних людей, і

відмінне, що зумовлює відмінності між людьми [1, 118].

 

Первісний підхід до визначення культури базувався на уявленні про те, що

культура – це гомогенне явище, притаманне усім суспільствам.

Найяскравіше вираження такого підходу до розуміння культури знайшло у

роботах І.В.Тайлора, який визначає культуру як „комплексне ціле, що

включає знання, віру, мистецтво, мораль, закон, звичаї і будь - які інші

риси та звички, що набуваються людиною як членом суспільства” [22, 1].

Згідно з поглядами І.В.Тайлора, суспільства не володіли дискретними

культурами, а лише загальною культурою, яка була притаманна суспільству

в цілому.

 

У кінці ХІХ ст. з початком антропологічних досліджень Ф. Боаса термін

культура починає сприйматися у відношенні до різних суспільств. Проте

культура розглядається як така, що складається з компонентів, які

входять до визначення Тайлора, але кожне суспільство має свій стиль

життя, відмінний від інших. Така модифікація поглядів на культуру як

явище виключно важлива у силу того, якого значення набуває мова. З цього

моменту мова і культура розглядаються у нерозривному зв`язку.

 

У 1952 році американські антропологи К. Клукхохн і А. Кроебер здійснили

спробу проаналізувати різні підходи до розуміння поняття культура і

запропонували своє визначення: „Культура складається із моделей,

експліцитних та імпліцитних, (абстрагованих від) поведінки та існуючих

для (регулювання) поведінки, що набуваються і передаються за допомогою

символів, які є досягненнями у розвитку колективів, включаючи їх

втілення в артефактах; суть культури полягає у традиційних (тобто

історично набутих і відібраних) ідеях і, особливо, зв`язаних з ними

цінностях; системи культури можуть, з одного боку, розглядатися як

похідні від дій, а з другого, як зумовлюючі елементи наступних

 

дій” [12, 134].

 

Найбільш продуктивним для лінгвістики є розуміння культури, яке

демонструє подібність її природи з природою людської мови. З цих позицій

культура розглядається у єдності трьох функцій: семіотичної, (що

презентує у всіх своїх проявах систему закладених у ній цінностей),

соціальної (що існує лише у суспільстві і забезпечує його цілісність і

передачу системи цінностей від одного покоління до іншого) і

когнітивної, закладеної у ментальних структурах індивіда і дає

можливість йому інтерпретувати все те, що його оточує.

 

Основа соціального підходу до визначення культури полягає у дослідженні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ