UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПівнічне Приазов’я як об’єкт ареального дослідження (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5449
Скачало442
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Північне Приазов’я як об’єкт ареального дослідження

 

В останні роки значно активізувалася увага дослідників різних галузей

науки, зокрема й української діалектології, до вивчення історії,

культури і мов одного із південних регіонів степової України –

Північного Приазов’я. Це пояснюється насамперед його цікавою історією,

строкатістю етнічного складу населення, що мало великий вплив як на

формування етнокультури, так і мовної картини. Статтю присвячено

вивченню північноприазовських говірок в історичній та ареалогічній

площинах, які в тісно між собою тісно переплітаються, взаємодоповнюються

і одна одну. Даний регіон, не зважаючи на вище вказану наукову

активність його вивчення і досі має значні дослідження на

лексико-семантичному рівні, у питаннях типологізації мовних явищ, що

виникли при тісному контактуванні різних етносів, навіть можуть мати

місце контрастивні дослідження, пов’язані з синхронічним і діахронічним

аспектом вивчення північноприазовських говірок та чимало інших цікавих

проблем тощо.

 

Ареальний аспект вивчення говорів має місце при будь-якому

діалектологічному дослідженні. Завдяки йому можна систематизувати

значний за обсягом матеріал, зіставити мовні явища, що знаходяться як в

гомогенному так і в гетерегенному мовленнєвому середовищі, або ж мають

спільні чи відмінні риси просторового розміщення. Він дає можливість

конкретизувати історичні довідки стосовно окремих діалектних груп,

генезису ізоглос, говорів або навіть цілих наріч. Саме ареалогічний

підхід дає змогу по-новому підійти до розгляду і вивчення діалектного

матеріалу, який вже має традиційне осмислення тощо.

 

У науковому світі більшість батьківщиною лінгвогеографії прийнято

вважати Німеччину, а основоположником цього напрямку Г. Венкера, який

створив «Sprachatlas der Rheinprovinz». Проте і панівну у мовознавстві

думку можна піддати сумніву, оскільки існують дещо інші факти щодо

проблеми виникнення лінгвістичної ареалогії як галузі науки: в 1876 р.,

коли Г. Венкер лише розпочинав анкетування (а сам атлас, як відомо,

побачив світ набагато пізніше!), у Росії практично утвердилася ідея

лінгвістичної географії. Доводить цю тезу той безперечний факт, що в

1871 р. К.П. Михальчуком вже була складена карта «Южнорусских наречий и

говоров». Більш того, вона була вже опублікованою у роботі автора

«Наречия, под наречия и говоры южной России в связи с наречиями

Галичины». Ця праця ввійшла в історію вітчизняної діалектологічної

науки, оскільки в ній вперше подано науково обґрунтовану класифікацію

українських говорів.

 

Однією з поширених точок зору про походження північноприазовських

говірок є загальноприйняте твердження про те, що вони є новоствореними

територіально-мовними утвореннями. Типовою ланкою визначається група

діалектів, споріднених не лише недостатньою науковою визначеністю на

фоні інших говорів української мови, а й їх спільним просторовим

розміщенням (узбережжя Азовського моря) і практично одночасне заселення

регіону різними етнічними представниками (ХVІІ – ХVІІІ ст.). Проте

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ