UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПівнічне Приазов’я як об’єкт ареального дослідження (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5466
Скачало443
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ного Північного Приазов’я, де заснували м. Маріуполь та ще 23

грецьких поселення. Грецька національна меншина України складалася з

двох етномовних груп: греків-еллінів (новогрецький діалект) і

греків-караїмів, які довгий час жили поруч з кримськими татарами і,

звичайно, перейняли їх мову (тюркський діалект).

 

Маріуполь і навколишні села Сартана, Чермалик, Каракуба, Нова Каракуба,

Стиля, Волноваха, Константинополь, Великий Янісоль, Малий Янісоль,

Чердаклі, Ялта, Урзуф заснували еллінські греки, а села Старий Крим,

Карань, Ласпі, Бешеве, Богатир, Улакли, Камара, Старий Керменчик, Мангуш

– греки-караїми. Пізніше навколо цих поселень почали селитися й інші

греки.

 

У першій половині ХІХ ст. по обох берегах р. Молочної виникли німецькі

та менонітські колонії.

 

Етнонім меноніти відсутній. Менонітами називалися представники одного із

напрямків євангелізму, заснованого в ХVІ ст. Дослідник іноземної

колонізації А. Клаус відзначав, що термін «німецький» не належить до

менонітів, які складають окрему категорію [10, 17]. На теренах Росії

меноніти опинилися внаслідок вимушеного переселення із Західної Європи

спочатку до Польщі та Прусії, а потім вже на землі російського уряду.

Перша партія переселенців потрапила на правобережну частину земель

сучасної Запорізької області в 1789 р. А на початку ХІХ ст., внаслідок

збільшення кількості менонітів у Хортицьких колоніях і прибуття з-за

кордону нових партій переселенців, менонітам було відведено наділ землі

площею до 120 тис. десятин у басейні р. Молочної, куди першочергово і

було поселено 150 сімей [10, 18]. Загалом за період 1836 – 1852 рр.

менонітські переселенські поселення переросли у 5 колоній, а тому вони у

1852 р. об’єдналися в Маріупольський менонітський округ. Офіційною мовою

менонітів була німецька.

 

Як вказують одностайно різні джерела, німці у Північне Приазов’я

переселилися ще у першій половині ХІХ ст. Для їх проживання було

відведено землі на правому березі р. Молочної. У 20-х роках ХІХ ст.

німцям-колоністам було відведено частину землі в Маріупольському окрузі

та неподалік Бердянська. У 1831 р. було створено Бердянський німецький

округ (одним із топонімічних свідчень цих подій залишається назва

Колонія на позначення одного із міських районів Бердянська, що широко

побутує як в усному мовленні жителів, так і у мовленні місцевих ЗМІ).

 

 

Значну роль у формуванні як етнічного складу Північного Приазов’я, так і

творення його діалектного континууму відіграли болгари.

 

Після підписання Одринського миру десятки тисяч болгар кинули свої землі

й емігрували до Румунії, Бессарабії та у таврійські степи. Існує теорія

про одночасність переселення болгар на територію Північного Приазов’я.

 

Болгарська переселенська хвиля 1861 – 1863 рр. мала два потоки, які

збіглися у часі. Перший з них був спрямований з Бессарабських

болгарських колоній, які за Паризьким договором 1856 р. відійшли від

Росії до князівства Молдавського. Причинами цього переселення був

конфлікт болгарських колоністів з урядом князівства, активна позиція

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ