UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПівнічне Приазов’я як об’єкт ареального дослідження (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5630
Скачало460
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

аукове обґрунтування,

але залишаються і досі недостатньо вивченими.

 

Так, достатньо відомими і загально сприйнятими є традиційні погляди

стосовно проблеми розмежування українських наріч. Стосовно

південно-східного наріччя та його ареальних утворень дослідники досягли

спільної точки зору щодо однорідності та значної знівельованості: воно

не має такої діалектної розпоширеності та строкатості, що є особливо

характерними для двох інших наріч.

 

Відомо, що всю ареальну систему української мови К. Михальчук поділяв на

три наріччя: 1) південно-східне (українське, за його термінологією), 2)

північне (поліське) та 3) південно-західне (червоноруське, або

русинське). Ф.Т. Жилко, розглядаючи структуру ареальних систем мови і

згадуючи про перші дослідження східнослов’янського мовного ландшафту,

справедливо підсумує: «На карті К. Михальчука зображено групи діалектів

(наріччя), підгрупи діалектів (різноріччя) і діалекти (говори) в аспекті

тодішніх молодограматичних концепцій» [6, 89]. Пізніше, звернувши увагу

на попередні дослідження, І. Зілинський обґрунтує правомірність поділу

ареального континууму української мови на дві групи діалектів – північну

та південну, а вже в останній виділить дві підгрупи: південно-західну та

південно-східну. Саме південно-східну групу дослідник визначить як

«суцільний ареальний масив» [5, 21], яка у синхронічному вимірі

«становить певною мірою наддіалектне утворення» [9, 17].

 

Виділяється північноприазовська говірка у діалектологічних студіях не

завжди, спорадично.

 

Так, у роботах Ф.Т. Жилка домінуючим є твердження про те, що у межах

південно-східного діалектного утворення можна виділити

середньо-наддніпрянське територіальне утворення, яке стало основою для

інших діалектних груп: «Говіркові групи південно-східного діалекту мало

вирізняються своїми елементами. Тільки умовно можна визначити їх

розмежування, а саме: середньонаддніпрянські, полтавські

(нижньонадворсклянські), слобожанські та степові» [5, 26].

 

У своєму дисертаційному дослідженні В.А. Чабаненко, ознайомившись з

історичними даними про заселення та до заселення Запорізької області,

поділив її на шість говіркових масивів, серед яких окремо виділив:

 

- говірки приазовських районів (Бердянський, Приморський, Приазовський –

територія, колонізована в 1-шій половині ХІХ ст. переважно болгарами,

росіянами, албанцями);

 

- говірки південно-західних районів (Мелітопольський, Якимівський,

Михайлівський, частина Кам’янсько-Дніпровського і частина Херсонщини –

територія, колонізована україно-російським етнічним елементом) [17, 28 -

29].

 

Питання щодо найменування українських діалектів, зокрема

північноприазовських говірок, як бачимо, залишається відкритим. Зважаючи

на усталену традицію в українській діалектології, ці ареальні утворення

розглядаються сукупно як цілісний степовий говір, однак це не зовсім

правильно, оскільки маємо змогу ареально їх вичленовувати з нього, а

також у більш нових дослідженнях фіксуємо назви-варіанти «надазовські»

та «північноприазовські», що є правомірним свідченням самостійного

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ