UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантичні особливості складнопідрядних темпоральних речень (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6516
Скачало405
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Семантичні особливості складнопідрядних темпоральних речень

 

Час – форма буття матерії, яка характеризує послідовність подій, їх

змінюваність [15, 346]. Все, що оточує людину, і сама людина

відбувається в часі й вимірюється часом, тому часові відношення

надзвичайно важливі в реальному світі й не можуть не відображатися в

мові. Часові відношення, які існують в об’єктивній реальності,

представлені в мові категорією часу (темпоральності). Темпоральність

кваліфікується як, «семантична категорія, що охоплює всі різновиди

значення часу. Людина членує час на окремі відрізки, пов’язуючи їх із

поняттями тривалості й нетривалості, повільності й швидкості, початку й

кінця, одночасності й різночасності, співвіднесеності з моментом

мовлення тощо» [6, 681]. У мові темпоральність формується

морфологічними, синтаксичними, лексичними і словотворчими засобами, які

групуються навколо граматичної категорії часу дієслів. Виділяють

дієслівні значення теперішнього, минулого й майбутнього часу. Значення

одночасності, різночасності, тривалості, повторюваності передають

прийменниково-відмінкові й відмінкові форми, складні речення,

дієприслівники [6, 681]. Біля тридцяти років тому лінгвістами було

встановлено, що обставини часу розпадаються на дві великі групи: до

першої групи належать обставини, які фіксують момент часу, тобто

позначають, коли саме існувала, почалася або закінчилася означена

ситуація; до другої групи входять обставини тривалості, протяжності, які

акцентують увагу на тому, як довго існувала ситуація, за який час була

реалізована, яким проміжком часу обмежуються її наслідки, з якого часу

вона існує / буде існувати, до якого часу існувала / буде існувати. У

середині 90-х років було показано, що таке членування значення часу

характерне не тільки для лексичних кваліфікаторів, а й для підрядних

частин складного речення, отже, у складнопідрядних реченнях часу також

може передаватися і момент часу, і тривалість існування ситуації. У

зв’язку з цим Р. Гузман Тирадо пропонує розрізняти власне часові і

тривало-часові (його термін –, «длительно-временные») складнопідрядні

речення й воднораз наголошує на тому, що вказані розряди

складнопідрядних часових речень є неоднорідними й у змістовому, і в

формальному плані, а отже, вимагають окремого розгляду [8, 205-206].

 

У лінгвістичних працях, присвячених складнопідрядному реченню

української мови, таке членування часового значення ще не знайшло свого

відображення. У переважній більшості сучасних наукових студій та

вишівських підручників з синтаксису виділяють дві групи складнопідрядних

речень, що виражають часові відношення: 1)речення, що виражають

одночасність дій, станів, процесів, ознак; 2) речення, що виражають

різночасність дій, станів, процесів, ознак, серед яких у свою чергу

вирізняють дві підгрупи – речення наступності та речення передування

[16, 279-280;13, 525; 1, 191-192]. Деякі синтаксисти відзначають

специфіку речень, у яких передається тривалість дії. Так, І.І. Слинько,

Н.В. Гуйванюк, М.Ф. Кобилянська вказують, що «значення одночасності,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ