UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантичні особливості складнопідрядних темпоральних речень (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6513
Скачало405
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ють, що «значення одночасності,

наступності й передування можуть обмежуватися певними рамками тривання

дії» й розглядають речення з обмежувальним значенням, серед яких

виділяють три моделі: обмеженої одночасності, обмеженого передування та

речення зі значенням початкової часової межі [13, 535-537].

А.П. Грищенко, крім нейтральних значень одночасності й різночасності,

звертає увагу на спеціалізовані темпоральні відношення, а саме: підрядна

частина повідомляє про вихідний момент часу, підрядна частина виступає

як показник часової межі дії чи стану головної частини, підрядна частина

позначає вихідний часовий момент швидкого, моментального слідування дії

чи стану головної частини [7, 328; 14, 356-362]. Отже, перші кроки до

виділення тривало-часових речень як окремого різновиду темпоральних

складнопідрядних речень уже зроблено.

 

Мета цієї статті – обґрунтувати поділ складнопідрядних темпоральних

речень сучасної української мови на два різновиди – власне часові і

тривало-часові, дослідити специфіку кожного з них. Терміни «часові

складнопідрядні речення», «темпоральні складнопідрядні речення»,

«складнопідрядні речення часу» у статті використовуються як синоніми.

 

У власне часових складнопідрядних реченнях одна з частин (в основному

підрядна, рідше головна) називає ситуацію, стосовно якої встановлюється

час буття ситуації, позначеної другою частиною речення (частіше

головною, рідше підрядною).

 

Власне часові складнопідрядні речення об’єднують чимало семантичних

різновидів, які утворюють цілу систему.

 

Серед них виділяємо речення, у яких час дії головної частини збігається

з часом дії підрядної частини, їх називають реченнями одночасності [10,

280; 16, 279]. У цих реченнях час дії обох частин може збігатися

повністю або частково. Тому виділяють речення повної (абсолютної) й

часткової одночасності [13, 525-526; 14, 349-352].

 

При повній (абсолютній) одночасності дії обох частин тривають

паралельно: Тому сміялася і співала [Роксолана – Р. Х.] на невольничім

ринку в Кафі, і на кадризі Сінам-аги, і навіть у темних нетрях

Бедестану, коли її продавали вдруге і, може, назавжди (П. Загребельний);

А коли був я парубком, то й мене вечорами шукали чиїсь очі, чиїсь руки

(М. Стельмах); Ох, як вони сердились, чорні паровози, як міняли голови

поїздам! (Л. Костенко); Небо тремтить і глибшим стає щоразу, коли

металургійний випліскує заграви, бурхаючи з крутого берега лавою

розпечених шлаків (О. Гончар); Коли мечами злоба небо крає І крушить

твою вроду вікову, Я тоді з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу!

(В. Симоненко); Тільки не бачать моєї муки, як в самотині ламаю руки

(Л. Костенко). А.П. Грищенко відзначає, що «абсолютний збіг у часі дій

або станів головного й підрядного речення властивий тим складнопідрядним

реченням, в яких присудки складових частин виражені дієсловами

недоконаного виду у формі теперішнього, минулого або майбутнього часу»

[14, 349]. Це ж стверджує й М.У. Каранська [10, 280]. Проте фактичний

матеріал свідчить, що таке узгодження не є обов’язковим: Коли Брянський

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ