UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонструктивно-синтаксичні особливості сладнопідрядних темпоральних речень (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5598
Скачало450
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Конструктивно-синтаксичні особливості сладнопідрядних темпоральних

речень

 

Складнопідрядні речення з підрядними часовими частинами в мовознавчій

літературі описуються по-різному. У традиційній класифікації, яка

враховувала смислову функцію підрядної частини стосовно головної, до

чого відноситься підрядна частина (до головної частини в цілому чи до

окремого її члена), до якого саме члена головної частини відноситься

підрядна і як лексично і граматично він виражений, за допомогою яких

граматичних засобів пов’язується підрядна частина з головною, вони

розглядалися як один із підтипів складнопідрядних обставинних речень

[14, 193-194, 212-216; 26, 316-317, 326-329, 25, 347-363, 17, 298-300].

Ця класифікація бере свої витоки з логіко-граматичної класифікації,

одним із засадничих принципів якої є ототожнення структури

складнопідрядного речення зі структурою простого речення - „кожне

підрядне речення у відношенні до головного займає місце якогось простого

члена головного речення – підмета, присудка, додатка, означення чи

будь-якої обставини” [25, 311]. Подальша класифікація підрядних

обставинних на підтипи здійснюється на основі функції підрядної

частини „як відповідника обставини часу, місця, мети, умови, уступки,

причини, наслідку” [25, 344].

 

У структурно-семантичній класифікації підрядні частини диференціюються

на основі врахування характеру співвідношення між головною і підрядною

частинами, до чого відноситься підрядна частина, за допомогою яких

формально-граматичних засобів приєднується підрядна частина до головної.

Відповідно до цієї класифікації розглядувані нами речення визначаються

як складнопідрядні речення розчленованого типу (за М.С.Поспєловим,

двочленні (див: 16)), підрядна частина яких пояснює головну частину в

цілому [20, 754; 18, 539; 19, 523; 22, 282-283].

 

І.Р.Вихованець усі складнопідрядні речення розподіляє на три типи:

детермінантні складнопідрядні речення, прислівні складнопідрядні речення

і складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу [5, 323-340].

Складнопідрядні речення з підрядними темпоральними він розглядає в

межах детермінантних – часові складнопідрядні речення – і

займенниково-співвідносних структур – адвербіальні (часу)

складнопідрядні речення симетричної структури [5, 324-325, 338].

 

А.П.Загнітко складнопідрядні речення з підрядними темпоральними

частинами називає і серед нерозчленованих структур з

прислівно-кореляційним зв’язком підрядної частини з головною як один із

підтипів складнопідрядних речень корелятивно-уточнювальної будови і

серед розчленованих структур з підрядними детермінантними частинами [10,

405].

 

Отже, як бачимо, і на сьогодні немає єдиної чіткої кваліфікації

складнопідрядних темпоральних речень. Зокрема, відкритим залишається

питання про те, що пояснює підрядна частина. В українському мовознавстві

тривалий час вважалося, що підрядна частина складнопідрядних часових

речень пов’язується з дієсловами, співвідносними словами,

прислівниковими чи іменниковими обставинами часу [15, 245; 6, 374; 9,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ