UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонструктивно-синтаксичні особливості сладнопідрядних темпоральних речень (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5590
Скачало449
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

245; 6, 374; 9,

337; 14, 219 та ін.]. І.Г.Чередниченко виділяв підрядні часу

придієслівні, приадвербіальні, призайменникові, приад’єктивні, а також

означально-часові [27, 100-114]. Схожі думки знаходимо і в деяких

пізніших синтаксичних працях. Наприклад, Н.С.Валгіна і К.Ф.Шульжук

говорять про те, що підрядні часу поширюють головну частину в цілому

або ж уточнюють у ній обставину часу [2, 337; 28, 38]; С.Є.Доломан

зауважує, що підрядна часова частина може приєднуватися до

співвідносного слова, яке виступає в головній частині в ролі обставини

часу, до обставини часу, вираженої прислівником незайменникового

походження, і до головної частини в цілому [23, 330]. Співзвучні

висловлювання знаходимо й у І.Р.Вихованця та А.П.Загнітка. Вони

відзначають, що підрядні частини темпоральної семантики можуть

співвідноситися в головній частині з антецедентами тоді, доти та ін. і

можуть стосуватися змісту всієї головної предикативної частини [див.: 5,

324-325, 338-340; 10, 405]. В інших працях наголошується на тому, що у

складнопідрядних реченнях з підрядними часовими граматичний зв’язок між

головною і підрядною частинами rрунтується тільки на підпорядкуванні

підрядної частини всій головній [25, 347; 18, 539; 26, 326].

 

Іншою остаточно не вирішеною проблемою як в українському, так і в

російському мовознавстві залишається питання про природу засобів зв’язку

підрядної і головної частини. У частині синтаксичних праць твердиться,

що предикативні частини у складнопідрядних реченнях темпоральної

семантики поєднуються за допомогою сполучників [14, 212-216; 12,

279-289; 25, 38; 22, 382-383; 19, 523-541; 17, 298; 18, 543-558]. В

інших роботах говориться, що компоненти складнопідрядних речень часу

поєднуються сполучниками і сполучними словами [25, 348; 26, 326; 23,

330-331; 5, 324, 338; 10, 405; 13, 89]. Іноді ці поняття просто не

розчленовуються, у зв’язку з чим важко зрозуміти, у яких саме випадках

засоби зв’язку частин складнопідрядного речення є сполучниками, а коли

сполучними словами і чи всі сполучники можуть мати співзвучні сполучні

словами, чи тільки окремі з них [9, 323; 11, 449; 15, 245; 2, 337].

І.Г.Чередниченко пропонує вирішувати це питання у залежності від того,

що у головній частині пояснює підрядна частина: якщо підрядна частина

стосується іменників, прикметників, займенників, прислівників, маємо

сполучні слова, в інших випадках – сполучники [27, 100, 103, 107, 111,

113].

 

Функціональний підхід до аналізу як простого, так і складного речення,

який став превалюючим в останнє десятиріччя, передбачає розуміння

речення як багаторівневої мовної одиниці. В межах сучасних синтаксичних

досліджень можна виділити такі аспекти організації речення:

конструктивно-синтаксичний, пропозиційно-семантичний,

актуально-інформативний і комунікативно-прагматичний . Звичайно, ці

аспекти не ізольовані один від одного, вони тісно зв’язані між собою,

проте еклектично змішувати їх не можна. Кожен з цих аспектів має

досліджуватися окремо. Такий підхід дозволить уникнути наявних у

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ