UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМінімальні безособові структури в системі виражальних засобів сучасної української літературної мови (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4027
Скачало394
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Мінімальні безособові структури в системі виражальних засобів сучасної

української літературної мови

 

У системі експресивних засобів української мови активно функціонують

мінімальні безособові структури, завдяки яким створюється враження

стилістичної вишуканості, художньої несподіваності.

 

Питанню безособових речень, вираженню ними експресивно-стилістичних

потенцій присвячені праці вітчизняних і зарубіжних мовознавців, зокрема

І.К. Білодіда (33(, Б.М. Кулика (21(, Л.А. Булаховського (3(,

К.М. Галкіної-Федорук (9(, П.С. Дудика (15(, С.Я. Єрмоленко (16(,

І.Г. Чередниченка (38(, О.Д. Пономаріва (28( та інших.

 

Пропоноване наукове дослідження – це спроба визначення функцій

безособових мінімальних структур у системі виражально-зображальних

засобів сучасної української літературної мови.

 

Важливу роль, на нашу думку, виконують мінімальні безособові

конструкції, в яких функцію головного члена виконує особове дієслово без

афікса – ся у формі 3-ї особи однини. Саме ці конструкції «міцно

вросли» (37, 170( в систему експресивних засобів української мови

(особливо художньої) і виражають:

 

а) фізичні явища природи, навколишнього середовища, світлові, звукові

явища природи, що сприймаються органами чуття. Саме прийом так званої

«звукової хвилі» створює своєрідну звукову сферу. Наприклад: «Звечоріло.

Знизу, мов з якої прірви, часом виглядали зорі» (5, 62(; «Неділя.

Надворі примеркло. Одлига... Невесело на дворі. Звернуло з півночі. Ніч

була тиха, місячна. Гралися по дорозі блискучі іскри на снігу, інієм

окутало скрізь дерева»

 

(5, 48(; «Обвечоріло. Обкурилось, мов сто кадильниць, ніч димить.

Кружалом сонце покотилось назустріч місяцеві й тьмі» (2, 98(; «І, мов

чорне сонце, розпач мовчазливий / Зводиться над попелом степів. /

Відгуло. Відвило. Відшуміло. / Тишина як віко на труні»

 

(1, 386(; «Підкинуло. Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт.

Шарудіння. В ілюмінатор щільно влип Павло, Іван Хомич вчепився за

сидіння…» (1, 442(; «Вдарило, застугоніло, та як! Цілу ніч шаленіла

битва, в залізних гуркотах здригалась земля...» (11, 10(; «Стихло

раптом. І спало. І одлягло. Одкотилось. Зів’яло. Дощ...» (27, 473(;

«Відкотило. Стихло. / Отямивсь... на кручі Дніпра» (27, 473(; «Парило.

Нахмарило. Нахмурились дуби. Замовкли голуби» (31, 469(; «Який жах!

Погода немов вирішила від заздрості до веселого товариства зіпсувати

іменини. Завітрило. Похмарило. Часом і дощ збирався...» (18, 71(; «Після

холодної ночі було свіжо, чисто. Над золотистими стернями, над

обпаленими деревами пропливало в задумі сріблясте павутиння. Ні війне,

ні дих» (13, 280(; «Не – відбувалось. Не – тремтіло. Не – золотіло. Не –

текло. Не – полотніло. Не – біліло. Не... – Господи!.. – не – не було!.»

(6, 38(;

 

б) фізіологічні процеси, фізичні й психічні відчуття й переживання,

настрої людини: «Я стрепенувсь. Боже! Що зо мною? Чи я забув, що у мене

вмирає дитина? Я приклав ухо до дверей. Свистить? Свистить...Х-ху!» (20,

198(; «Сил не стає... Ось де лихо – біда. З ким же лишишся ти, квітко

бліда ?» (26, 76(; «От не щастить! Це ж зовсім близько од гречки. Ніяк

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ