UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМінімальні безособові структури в системі виражальних засобів сучасної української літературної мови (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4030
Скачало394
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ими є специфічні синтаксичні структури, що характеризуються

повторюваністю чи нанизуванням компонентів.

 

Сильних виразових якостей набувають мінімальні безособові структури,

головний член яких виражений фразеологічним сполученням: «Андрія взяло

за живе» (20, 123(; «І меж ними цариця сиділа. Я глянула, усміхнулась...

Та й духу не стало» (39, 295(; «Що таке? Де я? Мозок висох! Порожньо у

голові! Давить мені, стискає кліщами залізними!.. Сперло у грудях» (20,

491(; «Ні, годі терпіти! Терпцю не стає» (20, 47)(.

 

Емотивна інтенсифікована виразність фразеологізованих мінімальних

структур пов’язується не тільки з їх семантикою, а й із семантикою та

дериваційною структурою його окремих складників. Надзвичайно виразними є

фразеологізми різних алегоричних виразів, фразеологізми заперечення,

фразеологізми на означення різних фізичних дій і явищ та їх

характеристики, фразеологізми на означення зовнішнього виявлення

психологічного стану, фразеологізми на означення явищ сенсорної

діяльності, фразеологізми на означення зорових і слухових сприймань,

іронічні, жартівливі і зневажливі фразеологічні дотепи, фразеологізми

негативної оцінки, фольклорні фразеологічні включення. Завдяки цим

мінімальним конструкціям можна структурно урізноманітнювати вислів,

змінювати мовленнєвий ритм і відтінки мовленнєвої образності.

 

Стилістично спрямована експресивність, яка відбиває емоції суб’єкта і

його ставлення до навколишньої дійсності, пов’язується зі структурами,

головний член яких може мати складену форму, до якої входить допоміжне

дієслово в сполученні з інфінітивом: «Ні, ні, ні! – гукнув він нарешті.

– Це не може бути! Це не вона! Це не дух Регіни віє в цих підлих тхнучих

висловах» [3, 259]; «Ти любиш мене? – перервала раптом свою бесіду. –

Ух, чи ж можеш ще й питати?» [36, 355]; «Напирають ворожі полки. Треба

спішити. Ах, треба спішити!» (27, 449(; «Все тобі мало! Убити хочеться!

Що вона тобі зробила?» (35, 87(; «Пущу його! Дивитися несила! Вони ж

його уб’ють, розірвуть, стопчать!» (35, 317(; «Ой, та й гарно ж жити на

світі, та й легко ж, весело!.. Та як же й хочеться жити!» (12, 148(;

«Даремне слухати! Нічого вже не почуєте» (29, 374(; «Вони готові все

зупинити, аби тільки зберегти якийсь камінець... А людям ніде жити! А

людям треба жити! Якось жити!» (17, 225(; «Кий відчув, як щось радісне й

прекрасне раптом війшло в його серце. Аж хотілося співати! Або –

летіти!..» (24, 83(; «Треба триматися! Невже вона сподівалася, що самі

друзі чекають на неї на батьківщині? Треба триматися» (18, 478(. В

художньому та публіцистичному різновидах літературної мови ці реченнєві

структури є яскравими, незамінними стилістемами і служать для

реалістичного зображення характеристики й самохарактеристики персонажів.

 

Не менш інтенсифікованою виразністю володіють безособові конструкції на

– но, - то, у яких міститься повідомлення про дію в її результаті, а не

в процесі. Зрідка такі мінімальні структури вживаються на позначення

природно-фізичних явищ, які не залежать від волі людини. Наприклад: «Я

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ