UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуфікс – и в словотвірній структурі складно-суфіксальних іменників української мови XI-XVIII ст. (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5459
Скачало471
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Суфікс – и в словотвірній структурі складно-суфіксальних іменників

української мови XI-XVIII ст.

 

Основоскладання в поєднанні з суфіксацією є одним з найдавніших способів

іменникового словотвору української мови. Переконливим свідченням цього

є широке вживання складно-суфіксальних іменників у

давньоруськоукраїнських та староукраїнських пам’ятках. Згадані лексеми,

у тому числі й структури з суфіксом –и?, неодноразово привертали увагу

дослідників. Вони були предметом опрацювання на матеріалі

давньоруськоукраїнської [див.: 2; 5] та староукраїнської мов [5; 6].

Однак історія становлення та розвитку структурного типу

складно-суфіксальних іменників з формантом –и? на сьогоднішній день ще

не стала предметом окремого спеціального дослідження. Аналіз динаміки

словотворення згаданих композитів дає важливий матеріал для розуміння

будови й функціонування розгляданих одиниць у дериваційній системі

української мови.

 

Суфікс -и? у сфері складно-суфіксальної деривації іменників протягом

досліджуваних періодів служив основним засобом творення композитних

одиниць з абстрактним значенням. «До абстрактних належать іменники, які

вказують на внутрішні почуття та душевний стан людини, на розумові

категорії, психіку, на якості та дії, процеси, стани, часові й

просторові поняття» [6, 31].

 

Формант -и? належить до найбільш досліджених у слов’янському

мовознавстві, оскільки в праслов’янській мові його продуктивність

оцінюють як високу, навіть як необмежену [8, 85]. Суфікс -ьjе в

праслов’янській мові творив n.abstrakta середнього роду [3, 24]. На базі

суфікса -ьjе виникли його варіанти -tьjе, -е(н)je. Вони генетично

спираються на первинні пасивні дієприкметники минулого часу на -(е)n чи

-t- [4, 45]. Виабстрагувані суфікси -t-ьje, -n-ьje функціонально не

відрізнялися від свого джерела. Вони дали змогу розширити коло похідних

з цим формантом, уже в праслов’янський період за їх допомогою творилися

іменники від дієслів будь-якого типу дієвідмін [8, 85].

 

Складні іменники з суфіксом -и? в обстежених пам’ятках XI-XIII ст.

поділяються на дві групи відповідно до основного поділу всіх похідних

цього способу словотворення: структури з опорним дієслівним та опорним

іменниковим компонентами. Морфологічне вираження першого елемента

складення мало значно більше різновидів і було представлене

субстантивними, ад’єктивними, прономінальними, нумеральними та

адвербіальними основами.

 

Складно-суфіксальні іменники з опорним вербальним компонентом і

суфіксами –и?

 

(-ни?, -ени?), -ти?(-ть?) вказували на дію чи стан, названі дієслівною

основою й конкретизовані в першій основі складення. Творення дериватів

зі структурою, що поєднувала в собі субстантивно-вербальні основи,

базувалося на об’єктних відношеннях між частинами мотивувального

підрядного словосполучення, наприклад: м?хопродани? ? продати м?хъ;

иконописани? ? писати иконы; зємлєм?ри? ? м?рити землю.

 

Окремі композити цього типу сфомувалися ще в праслов’янський період,

звідки їх успадкувала давня руськоукраїнська мова, наприклад:

*krъvolitьje (ЭССЯ 13 63) «кровопролиття, різня», утворене шляхом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ