UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуфікс – и в словотвірній структурі складно-суфіксальних іменників української мови XI-XVIII ст. (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5460
Скачало471
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

tьje (ЭССЯ 13 63) «кровопролиття, різня», утворене шляхом

складення *kru/ *krъve і *litьje від дієслова *liti; *kurop?nьje

(13, 127) «час, коли співають півні» – складення *kurъ і *p?nьje тощо.

 

Походження багатьох складних іменників зазначеної семантики дослідники

пов’язують із калькуванням іншомовних утворень, здебільшого

давньогрецьких, наприклад: благод?яние, благолhпиє, благонравиє

[1, 137].

 

В обстежених джерелах давньоруськоукраїнської мови XI-XIII ст.

розглядані похідні представлені досить об’ємною групою лексики. Наш

матеріал засвідчує наявність у них таких лексико-словотвірних значень:

 

– назви опредметнених дій: ч?дотвори? (1073 Ср III 1574) «здійснення

чудес»; добротвори? (1076 СДЯ III 15) «здійснення добрих вчинків»;

св?тодати? (1097 Ср III 293) «дарування світла»; св?толити? (294)

«світло»; благодари? (XI СДЯ I 177) «дар, що посланий зверху,

благодать»; богоразуми? (265) «пізнання Бога, божого вчення»; винопить?

(433) «споживання вина»; законодани? (II, 316) «встановлення законів»;

лъжеслови? (IV, 440) «брехня»; рукод?ли? (XI Ср III 194) «ручна праця»;

егда наслад?тс? трапезы обилны и стуоденопити и различных орашенъ и

пианьства (XI-XIII/XIV ХА 424) (першим елементом виступає, очевидно,

субстантивований прикметник: стуодено? пити); съ доброчиниемъ бьяхуся

(XI/XVI ИФ 407);

 

– назви якостей, ознак: хот?слави? (1073 Ср III 1390) «пиха,

марнолюбство»; славохоти? (1076 407) «зарозумілість»; сластохоти?

(1078, 412) «жадання плотських утіх»; братолюби? (XI/XIII-XIV СДЯ I 309)

«любов до брата; любов до ближнього»; б?собо?ни? (365) «боязнь бісів»;

в?роимани? (II 302) «переконання»; гр?хопадени? (398) «вчинок, порушення

релігійних заповідей»; срамослови? (XI Ср III 476) «непристойна мова»;

чадолюби? (1468) «любов до дітей»; ты же ми смотри истинолюби? моужа

сего (XI/XIII-XIV ХА 284); отчелюбие (XII-XIV/XV СлРЯ XIV 63) «любов до

свого батька, шанування батьків»; бо бяше кумиротворенью (1118/1377 ПВЛ

92); начать о братоненавиденіи укаряти (XIII/XVI КП 67); подасть

чюдотвореніа даръ (125);

 

– назви результату дії: р?котвореніа египетъскаа поклонишася (XIII/XVI

КП 85);

 

– часові поняття: куроглашени? (XI/XIII-XIV СДЯ IV 340) «час, коли

співають півні»;

 

– назви писемно-літературних творів: баснослови? (XI/XIII-XIV СДЯ I 106)

«казки, міфи».

 

Аналізованим дериватам відповідають словосполучення, у яких об’єкт дії

виражений здебільшого знахідним відмінком іменника, наприклад:

ч?дотвори? ? творити чuдо, добротвори? ? творити добро, св?тодати? ?

дати св?тъ, свhтолити? ? лити св?тъ тощо. Значно рідше залежний

компонент має іншу відмінкову форму, зокрема, форму родового відмінка:

богоотлучени? ? отлучени? отъ Бога (отлучити отъ Бога); давального:

челов?ко?гождени? ? ?гождени? челов?коу (?гождати челов?коу), орудного:

рукод?ли? ? д?лати руками; коумирослужени? ? служени? коумиромь (служити

коумиромь); місцевого: моученикослови? ? словити о моучениц?хъ.

 

Як видно з наведеного матеріалу, абсолютна більшість аналізованих

композитів у давній руськоукраїнській мові – це слова з єднальним

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ