UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуфікс – и в словотвірній структурі складно-суфіксальних іменників української мови XI-XVIII ст. (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5450
Скачало471
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

мові – це слова з єднальним

голосним о. За походженням це тематичний голосний, що представлений в

основах на –о, наприклад: добротвори? (1076 СДЯ III 15);

гробовъзгребани? (XI II 392); зълов?ри? (XI III 413); зълохитрие (XI/XVI

ИФ 226). Цей же голосний маємо й у складних словах, перший компонент

яких – основи на –а: рукод?ли? (XI Ср III 194); истинолюби? (XI/XIII-XIV

ХА 284); славолюби? (XII Бес трех свят. 142); на -?: кроволитие

(XI/XIII-XIV ХА 486).

 

Єднальний голосний е послідовно представлений після пом’якшених

приголосних: [ж] – лъжеслови? (XI/XIII-XIV СДЯ IV 440); [ч] – тъщеславие

(XI Ср III 1061); отчелюбие (XII/XIV-XV СлРЯ XIV 63).

 

Усе це свідчить про те, що первісний розподіл єднальних голосних -о- та

-е- був зумовлений якістю попереднього приголосного: після нем’якого

вживалося о, після м’якого – е.

 

Окремі складно-суфіксальні іменники містили в собі формант -и? як

елемент надлишковий, причому цей суфікс міг приєднуватися до основи, яка

мала в своїй структурі близький за значенням формант, наприклад: въ т?хъ

и достоина? имъ хс?ооубиистви" терп?ти (XI/XIII-XIV ХА 263); нє пом?н?

... ни братолюбстви? нєнавистьнааго дыма (274); страньнолюбьстви? (XII

Ср III 539) «приймання чужоземців». Такі нашарування суфікса -и? на

формант -ство дали складний суфікс -стви?. Його виникнення в принципі

закономірне. Значення суфіксів -и? і -ство майже однакове, за

продуктивністю суфікс -ство був на другому місці серед формантів

середнього роду. «Експансія найбільш продуктивного афікса -и? призводила

до «прикриття» багатьох інших формантів, проте найчастіше, зрозуміло,

-и? прикривав -ство в силу високої продуктивності останнього, що

зумовило виформування -стви? як самостійного форманта, який вважають

варіантом суфікса –ство» [7, 465].

 

Аналізовані складно-суфіксальні іменники творилися шляхом додавання

словотворчих суфіксів до дієслівних основ з інфінітивними показниками

-и; -а; або таких, що закінчувалися на кореневий приголосний.

 

Як і в давньоруськоукраїнський період, «складні абстрактні іменники» з

розгляданими формантами в мові XIV-XVIII ст. поділялися на дві основні

групи: з опорним дієслівним та опорним іменниковим компонентами.

Творення дериватів аналізованої семантики відбувалося за тими

структурними типами, що й у попередній період.

 

Продовжує активно функціонувати значна кількість складно-суфіксальних

іменників, успадкованих з давньоруськоукраїнської мови, наприклад:

боголюбиє (1587 Сл XVI – п.п.XVII 2 141) «любов до Бога»; братолюбиє (3

61) «любов до ближніх»; трудолюбия ради творити (к. XVI В 10);

жизнолюбию ся поклонили (46); вашего христолюбия явили (206);

сластолюбї? (сер.XVII CлЛекс 109) «жадання плотських утіх»; любопр?нї?,

iurgium (247) «суперечка, сварка».

 

Крім того, обстежені пам’ятки др. пол. XVI-XVII століття засвідчують

поповнення кількісного та якісного складу похідних із

субстантивно-вербальними основами. Ця особливість словотвірного процесу

зумовлена передусім екстралінгвальними факторами. Кінець XVI ст. в

історії українського народу характеризується посиленням опору проти

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ