UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуфікс – и в словотвірній структурі складно-суфіксальних іменників української мови XI-XVIII ст. (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5444
Скачало470
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

засвідчені. У наступні

періоди розвитку середньоукраїнської мови частота вживань таких похідних

зростає. Джерелами XVI-XVII ст. фіксуються форми, успадковані з

давньоруськоукраїнської мови, вони виражають психічний стан людини, її

моральні якості, наприклад: самолюбї? (сер. XVII СлЛекс 503) «не

приховуване почуття любові до самого себе, стан задоволення самим

собою»; самохот?нїє (сер. або к. XVII Син 155).

 

Описані структури, які містять у своїй будові компонент сам-, позначені

вагомим словотворчим потенціалом, що створює умови для системного

моделювання слів із зазначеним елементом.

 

Складно-суфіксальні іменники з опорним субстантивним компонентом і

суфіксом -и? називали якість, явище чи стан, які характеризувалися

наявністю того, що названо в опорній основі й конкретизовано в першій

основі складення. Творення композитів зі структурою, що поєднувала в

собі дві субстантивні основи, базувалося як на об’єктних відношеннях між

частинами підрядного мотивувального словосполучення (зв?здозакони? ?

законъ зв?здъ), так і на сурядних зв’язках між словами в словосполученні

(злохитри? ? зло і хитрость; зломудри? ? зло і мудрость).

 

Початок структурному типу складних іменників з

субстантивно-субстантивними основами покладено ще в праслов’янський

період, наприклад: *lixol?tьje (ЭCСЯ 15 93) «лихі часи, лиха година»

(складення *lixo та *l?to, оформлене суфіксом -ьje); *nizьgorьje /

*nizogorьje (184) «схил» (складення *nizь та *gora, оформлене суфіксом

-ьje). У пам’ятках давньоруськоукраїнської доби зафіксовано невелику

кількість композитів цього типу, це здебільшого назви зовнішньої чи

внутрішньої ознаки, що характеризує особу, предмет, наприклад:

благобо?знь? (XI/XIII-XIV СДЯ I 168) «відданість Богу»; богов?ри? (255)

«віра в Бога, набожність»; ?ще же ?тери въ толикъ недоугъ и вредооумь?

въвлекоша (XI/XIII-XIV ХА 64); лоуна же и зв?зды св?д?тельствоуєт ?

сл?нца бывающю св?тозарью (65); свого зв?роwбразь? оуполоучивъ (318);

злохитриемъ падоста (XI/XVI ИФ 226); образоподобие (XI/XVI СлРЯ XII 140)

«схожість обличчя»; съм?реном?дри? (XII Ср III 763) «поєднання мудрості

та покори»; и то же не w(т) скоудости нашего нищетооумь??, но w(т) д?лъ

твоихъ причтоу приwбр?тше (XII/бл.1425 ЛК 713) (не виключено, що цей

композит є новотвором у давньоруськоукраїнській мові).

 

Поряд із домінуючим абстрактним значенням тут також трапляються

структури на позначення назв наук (зв?здозакони? (XI СДЯ III 362)

«астрономія»; перс?номъ быс стар?и, наоучивъ «зв?здозаконью,

зв?здословию» (XI/XIII-XIV ХА 34); просторових понять (средодверие (XI

Ср III 482) «внутрішній двір»); часових понять (средохрестие (XI Ср III

483) «середина великого посту»; 40 л?тъ – средов?чие (XII ССБА 150);

політичних термінів (м?стовласть? (XIII/XIV СДЯ V 110) «держава»).

 

Залежний компонент підрядних словосполучень, що лежать в основі творення

аналізованих дериватів, переважно має форму родового відмінка:

благобо?знь? ? бо?знь блага, богобоязни? ? боязнь Бога, языкобол?зни? ?

бол?знь языка. В окремих випадках залежний компонент має форму

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ